Кримінальне право України. Загальна частина

§ 7. Звільнення від покарання, його відбування, пом’якшення покарання на підставі закону України про амністію та акта про помилування

Розглядаючи можливість застосування вищеназваних інститутів на підставі закону України про амністію або акта про помилування слід зазначити, що КК, на зважаючи на наявність окремих нормативних актів які регламентують ці питання, містить три статті з цього приводу. Зокрема ст. 85 КК передбачає, що «на підставі закону України про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м’яким покаранням». Відповідно до ст. 86 КК «Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб (ч. 1). Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання (ч. 2). Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м´яким покаранням (ч. 3). Відповідно до ст 87 КК «помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи (ч. 1). Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п’яти років (ч.2).

З огляду на те, що як ми вже зазначали в КК не завжди чітко розмежовуються «звільнення від покарання», «звільнення від призначеного покарання», «звільнення від відбування покарання», «звільнення від подальшого відбування покарання» та «пом’якшення призначеного покарання» є підстави проаналізувати саме вихідні нормативні акти, які регламентують застосування амністії та помилування в Україні.

Питання застосування амністії в Україні врегульовані законом України «Про застосування амністії в Україні» від 1 жовтня 1996 року (з наступними змінами і доповненнями)

Щоб зробити висновок який саме вид звільнення може бути застосований на підставі закону про амністію слід вказати, що в ч. 1 ст. 1 вказаного закону зазначено, що «амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.»

Відповідно до ст. 2 закону України «Про застосування амністії в Україні» 1 жовтня 1996 року (з наступними змінами і доповненнями) законом про амністію може бути передбачене:

а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання (повна амністія);

б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).

Зміст п. «а» ч. 1 ст. 2 аналізованого закону України передбачає можливість застосування до особи «звільнення від призначеного покарання за вироком суду». Підставою для такого висновку є системний аналіз п. «а» ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 1 вказаного закону в якій з цього приводу зазначено, що «амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.»

Разом з тим, слід вказати, що безпосередньо в законах «Про амністію» законодавець вказує на доцільність звільнення таких осіб від відповідальності. Наприклад, ст. 6 закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року передбачає «звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом».

Зміст п. «а» ч. 1 ст. 2 аналізованого закону України передбачає можливість застосування до особи також «звільнення від призначеного покарання за постановою суду», коли особа вже відбула частину покарання. Підставою для такого висновку є системний аналіз п. «а» ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 1 вказаного закону в якій з цього приводу зазначено, що «амністія є повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, які засуджені за вчинення злочину, або кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті останніми, або ж розглянуті, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили».

П. «б» ч. 1 ст. 2 закону України «Про застосування амністії в Україні» передбачає, що на на підставі закону України про амністію особі може бути «пом’якшене призначене покарання». Форма такого пом’якшення – скорочення невідбутої частини покарання. Правильність такого висновку підтверджується і тим, що, наприклад, останній закон України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року в ст. 5 зазначає «скоротити наполовину невідбуту частину покарання засудженим, які відбувають покарання у виді обмеження волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-4 цього Закону».

В той же час ч. 2 ст. 2 закону України «Про застосування амністії в Україні» чітко вказує, що «закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості щодо осіб, які звільняються від відбування покарання». Як бачимо, це положення повністю суперечить ч. 3 ст. 86 КК, в якому зазначено, що «законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м´яким покаранням. Вказану колізію на нашу думку слід вирішувати шляхом застосування відповідного положення закону України «Про застосування амністії в Україні»

Таким чином, на підставі закону України про амністію особа може бути «звільнена від призначеного покарання» або їй може бути «пом’якшено призначене покарання» у формі скорочення невідбутої частини.

Щодо помилування, то порядок його здійснення регламентує «Положення про здійснення помилування», затверджене Указом Президента України від 19 липня 2005 року (з наступними змінами і доповненнями).

Відповідно до ст. 2 вказаного Положення помилування засуджених здійснюється у виді:

– заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк;

– повного або часткового звільнення від відбування як основного, так і додаткового покарання;

– заміни покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням.

З викладеного можна зробити висновок, що на підставі акту про помилування особа може бути або «звільнена від призначеного покарання» або їй може бути «пом’якшене призначене покарання у таких формах:

а)заміна довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк не менше двадцяти п’яти років;

б)заміна іншого покарання більш м’яким покаранням;

в)скорочення (зменшення розміру) призначеного покарання;

г)заміни покарання або невідбутої його частини більш м’яким покаранням.

Звільнення від призначеного покарання чи пом’якшення призначеного покарання на підставі указу Президента України про помилування здійснюється не лише судом. Суд здійснює таке звільнення щодо осіб, які не відбувають покарання або засуджені до інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також які звільняються від додаткових покарань. А звільнення від призначеного покарання осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань здійснює безпосередньо Державний департамент України з питань виконання покарань, а засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або до службових обмежень для військовослужбовців відповідні органи Міністерства оборони України без розгляду відповідних справ судом.

Література:

1. Дровосеков Г.В. Условно-досрочное освобождение от наказания и замена наказания более мягким. – Рязань: НИиРИО РВШ МВД СССР, 1979.
2. Тютюгин В.И. Условно-досрочное освобождение от наказания. Учебное пособие. – Харьков: Изд-во Харьк. юрид. ин-та, 1981.
3. Зельдов С.И. Освобождение от наказания и от его отбывания. – М.: Юрид. лит., 1982.
4. Мирзажанов К. Амнистия и помилование в советской уголовной политике / Под ред.: Уразаева Ш.З. – Ташкент: Фан, 1991.
5. Авдеев В.А. Условно-досрочное освобождение от отбывания наказания несовершеннолетних. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1996.
6. Марогулова И.Л. Амнистия и помилование в российском законодательстве. – М.: Интел-Синтез, 1998.
7. Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його призначення і виконання за законодавством України: Навч. посіб. для студ. юрид. ф-тів вищ. навч. закл. / Гуманітарний ун-т „Запорізький ін-т держ. та муніципального управління”. – Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2004.
8. Маляренко В.Т., Музика А.А. Амністія та помилування в Україні: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2007.
9. Данелян С.В., Данелян Р.С. Освобождение от отбывания наказания в уголовном законодательстве Российской Федерации (теоретические, законодательные и правоприменительные аспекты) / Науч. конс.: Дементьев С.И. – Пятигорск: Рекламно-информационное агентство на КМВ, 2007.
10. Красницький І.В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз: монографія / Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Л. : ЛьвДУВС, 2008.

Контрольні питання:

1. Звільнення від покарання як інститут кримінального тправа.

2.Звільнення від призначеного покарання як інститут кримінального тправа.

3.Звільнення від відбування покарання як інститут кримінального тправа.

4. Звільнення від подальшого відбування покарання як інститут кримінального права.

5. Пом’якшення призначеного покарання як інститут кримінального права.