Кримінальне право України. Загальна частина

§ 3. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочини, вчинені в співучасті

Розвиваючи положення ст. 65-67 КК, ст. 68 КК регулює питання про призначення покарання за незакінчений злочин, тобто за приготування або замах на злочин, а також за злочин, вчинений у співучасті.

При призначенні покарання за приготування або замах на злочин, окрім обліку ступеня тяжкості злочину, суд враховує: 1) ступінь здійснення злочинного наміру і 2) причини, унаслідок яких злочин не був доведений до кінця.

Ступінь здійснення злочинного наміру визначає, до якої стадії було доведено злочин – до стадії приготування або до стадії замаху. За приготування до злочину за загальним правилом призначається більш м’яке покарання, ніж за замах. Якщо йде мова про замах, слід враховувати, чи було воно закінченим (так званий невдалий замах) або нескінченим (так званий перерваний замах). Так, особі, що стріляла в потерпілого з метою його убити, але лише ранило його (закінчений замах), за інших рівних умов буде призначено більш суворе покарання, ніж особі, яка з цією метою лише навела пістолет на потерпілого, але вистрілити не встигла, бо була затримана (незакінчений замах).

Слід також встановлювати, чому підготовчі дії або замах винним не були доведені до кінця (через хвилювання, невміння, непридатність вживаних знарядь або через опір жертви, неможливість відкрити сховище, затримання і ін.). Невміння як причина не доведення задуманого злочину до кінця може спричиняти за собою більш м’яке покарання, ніж припинення злочину через перешкоду або опір, наданий потерпілим.

При призначенні покарання співучасникам суд, окрім загальних засад, враховує 1) характер і 2) ступінь участі кожного із них у вчиненні злочину.

Характер участі визначається тією роллю, яку виконував співучасник злочину: був він організатором злочину, його виконавцем, підбурювачем або пособником. Підбурювачеві, наприклад, буде призначено покарання більш суворе, ніж посібнику. Підбурювач схилив до злочину, посібник лише сприяв цьому. Ще більш суворе покарання має бути призначене співучасникові, який сполучав дві або більше ролей при вчиненні злочину (він був, наприклад, організатором і виконавцем, підбурювачем і пособником).

Ступінь участі в злочині означає інтенсивність дій співучасника. Можна бути активним виконавцем злочину, а можна виконувати цю роль, підкоряючись іншим співучасникам, можна бути пособником, який дав знаряддя для вчинення крадіжки, і посібником, який лише відзначив місце, де цю крадіжку можна вчинити. Таким співучасникам за інших рівних умов буде призначено різне по суворості покарання, причому активному виконавцеві або фізичному посібнику – більш суворе.