Кримінальне право України. Загальна частина

§ 5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки

Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною (ст.48 КК). Таким чином, ця стаття КК передбачає два самостійні випадки звільнення від кримінальної відповідальності: 1) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності вчиненого злочину; 2) втрата внаслідок зміни обстановки суспільної небезпечності особи, яка вчинила злочин.

Звернення до розглядуваного виду звільнення від кримінальної відповідальності – право, а не обов’язок суду, який вирішує питання про застосування ст. 48 КК у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпечності злочину, тяжкості заподіяної ним шкоди, часу, який сплив з часу вчинення забороненого КК діяння, важливості і значущості обставин, які свідчать про зміну обстановки. Якщо суд зробить висновок про те, що, незважаючи на суттєву зміну зовнішньої обстановки, суспільна небезпечність вчиненого діяння або особи винного не відпала, звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК не допускається. Рішення про застосування даної статті КК має бути належним чином мотивованим – у процесуальних документах потрібно вказати, в чому саме полягала зміна обстановки і чому це потягло за собою втрату суспільної небезпечності скоєного злочину або особи винного.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки є безумовним у тому плані, що воно не ставиться у залежність від подальшої поведінки особи, щодо якої застосовано ст. 48 КК. При цьому дискреційні можливості суду істотно обмежені вказівкою закону на дві обставини, які є новелами ст. 48 КК 2001 р. порівняно з ч. 1 ст. 50 КК 1960 р.: 1) особа, щодо якої вирішується питання про звільнення її від відповідальності за ст. 48 КК, повинна вчинити злочин вперше (це поняття розкривається у §2 даного розділу); 2) такий злочин має бути злочином невеликої або середньої тяжкості (ст. 12 КК).

Однак у разі звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки осіб, які вчинили злочини до набрання чинності КК 2001 р., згідно з п. 16 Розділу ІІ його Прикінцевих та перехідних положень потрібно керуватись ч. 1 ст. 50 КК 1960 р. Тобто щодо вказаних осіб новели ст. 48 КК, які фактично погіршують їх правове становище, застосуванню не підлягають.

Стосовно втрати суспільної небезпечності вчиненого злочину зміна обстановки означає передусім істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок чого втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до принципово іншої). Зазначені масштабні зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, оперативне кримінально-правове реагування на які до ухвалення такого рішення може набувати вигляду застосування ст. 48.

Зміна обстановки може стосуватись як всієї країни, так і окремих територій, населених пунктів, підприємств, установ, організацій. З урахуванням матеріалів справи звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК може бути застосоване, наприклад, щодо таких діянь: заподіяння внаслідок зловживання службовим становищем або службової недбалості істотної шкоди підприємству, яке у подальшому було ліквідоване; викрадення з поля сільськогосподарської продукції, яка згодом, до збирання врожаю, була повністю втрачена внаслідок захворювання рослин або безгосподарності; незаконна порубка лісу на ділянці, яка підлягала розчищенню з метою проведення меліоративних робіт; полювання у забороненому місці, в якому згодом було офіційно дозволено займатись полюванням; ухилення від сплати податків і зборів, вчинене службовою особою підприємства, з якого надалі було списано податкову заборгованість; самовільне будівництво будівлі або споруди, якщо рішенням суду у встановленому порядку надалі визнане право власності на самочинно збудоване нерухоме майно. З огляду на різноманітність, багатоплановість відповідних життєвих ситуацій, реалізувати ідею про конкретизацію зміни обстановки у законодавчому порядку дуже складно, а точніше неможливо.

Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, котра вчинила злочин, втрачає свою суспільну небезпечність, потрібно розуміти об’єктивні зміни умов життєдіяльності конкретного суб’єкта, які позитивно і дійово впливають на нього, з великою долею ймовірності свідчать про те, що він не вчинятиме кримінально караних діянь (принаймні подібних вже вчиненому) у майбутньому.

Фактами об’єктивної зміни зовнішньої обстановки, яка оточує винного, можуть визнаватись, зокрема: призов на строкову військову службу; зміна постійного місця проживання і розірвання зв’язків з кримінальним оточенням, під впливом якого було скоєно злочин; звільнення з роботи, у зв’язку з виконанням якої було вчинено злочин; працевлаштування раніше не працюючого; тяжка хвороба або нещасний випадок, внаслідок чого особа стала інвалідом; залучення особи до конфіденційної співпраці з правоохоронними органами; звільнення у запас військовослужбовця строкової служби, який вчинив самовільну відлучку з частини або з місця служби; поліпшення сімейних стосунків, ускладнення яких у минулому сприяло вчиненню злочину; залишення неблагополучної, конфліктної сім’ї; вступ до шлюбу з жертвою злочину. У новому оточенні морально-юридична оцінка конкретної особи істотно змінюється; втрачається доцільність застосування щодо винного у злочині заходів кримінально-правової репресії.

Не визнається зміною обстановки в плані застосування ст. 48 КК зміна місця проживання, у тому числі виїзд за кордон, що здійснено винним для ухилення від правосуддя і уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, а також перебування у кримінально-виконавчій установі, де особа відбуває покарання за інший злочин. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, може бути зроблений лише на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб’єкта та її впливу на його поведінку.

Збереження на момент провадження розслідування й розгляду справи у суді суспільної небезпечності вчиненого злочину не перешкоджає зверненню до ст.48 КК у тому разі, коли у зв’язку із зміною обстановки відпала суспільна небезпечність особи винного.

Звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною, необхідно відрізняти від: 1) звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям (ст.45 КК); 2) звільнення від покарання особи, яку з урахуванням її бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці на час розгляду справи у суді не можна вважати суспільно небезпечною (ч.4 ст.74 КК). У ст.48 КК йдеться про зміну обстановки – про об’єктивні та суб’єктивні причини, але у будь-якому разі – зовнішні чинники втрати особою суспільної небезпечності. Стаття 48 КК виходить з існування певного проміжку часу, в який відбувається зовнішній вияв тих чи інших змін, у результаті чого суб’єкт опиняється в іншій обстановці.