Кримінальне право України. Загальна частина

§ 4. Замах на злочин: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки

Згідно з ч. 1 ст. 15 КК, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Замах, як і готування, характеризується частковою реалізацією злочинного наміру. Замах на злочин має об´єктивні й суб´єктивні ознаки.

Виділяють наступні об’єктивні ознаки замаху на злочин:

– дії безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, тобто особа починає виконувати об’єктивну сторону злочину, заподіюючи або створюючи загрозу заподіяння шкоди об’єкту злочину;

– діяння, яке вчиняється при замаху є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони конкретного складу злочину;

– вчинене діяння не містить всіх ознак відповідного складу злочину;

– в деяких випадках об’єктивна сторона може характеризуватися настанням суспільно небезпечних наслідків, але не тих, яких бажав досягти злочинець і не тих, з якими закон пов’язує кримінальну відповідальність за дане діяння.

– злочин не доводиться до кінця з причин, що не залежать від волі винного.

Суб’єктивна ознака замаху полягає у вчиненні злочинного діяння тільки з прямим умислом. При замаху на злочин особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки та бажає їх настання.

Ч. 2 і 3 ст. 15 КК передбачено два види замаху на злочин:

– закінчений;

– незакінчений.

Згідно з ч. 2 ст. 15 КК замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Наприклад, особа з метою вбивства здійснюючи постріл у потерпілого промахується або спричиняє несмертельне поранення.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 КК, замах на злочин слід вважати незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця. Наприклад, крадій був затриманий відразу ж після проникнення у квартиру, або дії вбивці були припинені до моменту здійснення ним пострілу.

Закінчений замах відрізняється від незакінченого тим, що особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а при незакінченому не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

Замах на злочин відрізняється від готування за об’єктивними ознаками. При замаху на злочин, особа починає виконувати об’єктивну сторону складу злочину (проникає в житло з метою крадіжки, наносить тілесні ушкодження з метою вбивства), а при готуванні особою створюються лише умови для подальшого вчинення злочину (придбання зброї з метою вбивства, розробка плану розбійного нападу). При готуванні вчинювані особою діяння не є ознаками об’єктивної сторони конкретного злочину. Замах на злочину відрізняється від готування також і за суб’єктивними ознаками. Ступінь реалізації умислу на вчинення злочину вища на стадії закінченого замаху.