Кримінальне право України. Загальна частина

§ 1. Поняття та види стадій злочину

Стадіями злочину визнаються певні етапи вчинення умисного злочину, які істотно різняться між собою характером суспільно небезпечного діяння, моментом закінчення і ступенем реалізації злочинного умислу.

Стадії злочину мають місце тільки в умисних злочинах. В необережних посяганнях воля особи не спрямована на скоєння конкретного злочину, тому стадії в необережних діяннях виключаються.

Залежно від моменту закінчення всі злочини поділяються на два види: закінчений злочин (ч. 1 ст. 13 КК) і незакінчений злочин (ч. 2 ст. 13 КК).

Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК (ч. 1 ст. 13 КК).

Незакінчений злочин – це умисне суспільно небезпечне діяння, у якому відсутні окремі ознаки складу злочину, передбачені відповідною статтею Особливої частини КК, у зв´язку з тим, що злочин не доведений до кінця із причин, що не залежать від волі винного. Згідно з ч. 2 ст. 13 КК незакінченим злочином визнається готування до злочину та замах на злочин. Таким чином, закон виділяє три стадії злочину:

1) готування до злочину (ст. 14 КК);

2) замах на злочин (ст. 15 КК);

3) закінчений злочин (ч. 1 ст. 13 КК).

Перші дві стадії, готування та замах, в теорії кримінального права ще називають стадіями попередньої злочинної діяльності.

Встановлення стадій злочину необхідне для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності та призначення покарання особі, яка вчинила те чи інше суспільно небезпечне діяння, що не має ознак закінченого злочину. Значення стадій полягає і в тому, що оскільки єдиною підставою кримінальної відповідальності є скоєння особою діяння, що містить в собі ознаки складу злочину, передбаченого законом, то встановлення стадії злочину дає можливість відмежувати злочинну поведінку від незлочинної, а крім цього стадії відрізняються і ступенем суспільної небезпеки. Чим ближче злочинцю вдалося підійти до кінцевої мети діяння, тим стадія його діяльності є більш не безпечнішою від попередньої, що повинно враховуватися при призначенні покарання.