Кримінальне право України. Загальна частина

§ 8. Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину

Мотив і мета – це факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину. Не всі склади містять у собі певні мотиви і цілі, наприклад, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ч. 1 ст. 122 КК).

Мотивом злочину називаються внутрішні спонукання, якими керується суб´єкт при вчиненні злочину. Мотив – це рушійна сила злочину. Мотив визначається потребами людини, його інтересами, а при здійсненні злочину вони здобувають протиправний характер і визначаються як мотиви злочину.

Мотив властивий лише умисним злочинам. При вчиненні необережних злочинів має місце не мотив злочину, а мотивація поведінки. В умисних злочинах мотив пов’язаний не тільки з діянням, але й певним наслідком. Мотиви злочину можуть бути розділені на дві групи:

– мотиви низинного (низинні мотиви) характеру;

– мотиви, позбавлені низинного характеру.

До низинних мотивів відносять користь, помсту, хуліганські мотиви, підступництво, хитрість і т.д.

До мотивів, позбавлених низинного змісту, варто віднести цікавість, викривлено зрозумілі інтереси служби, мотиви, пов’язані з припиненням злочинних посягань і т.д.

Крім вищезгаданої класифікації існують і інші, наприклад, поділ мотивів на раціональні та нераціональні, альтруїстичні і людиноненависницькі.

Мета злочину – це кінцевий (проміжний) результат, до якого прагне винний, вчиняючи злочин. Мета, щодо загального складу злочину, є факультативною ознакою суб’єктивної сторони. Вона має місце в злочинах, вчинених з прямим умислом.

Цілі можуть бути найближчі та кінцеві (проміжні і перспективні).

Значення факультативних ознак суб´єктивної сторони полягає в наступному:

1) у деяких складах злочинів вони виступають як обов’язкові ознаки. Наприклад, корисливий мотив у розбої (ст. 187 КК), хуліганський мотив у хуліганстві (ст. 296 КК).

2) у деяких складах злочинів вони виступають як кваліфікуючі ознаки. Наприклад, умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК).

3) у деяких складах злочинів вони виступають як ознаки, які враховуються при призначенні покарання в якості пом’якшуючих або обтяжуючих. Наприклад, вчинення крадіжки продуктів харчування через почуття голоду може розглядатися як пом’якшувальна обставина.