Кримінальне право України. Загальна частина

§ 7. Змішана форма вини, її значення для кваліфікації злочину

У КК закріплені дві форми вини: умисел і необережність. В теорії кримінального права виділяється також змішана (подвійна, складна) форма.

Змішана (подвійна, складна) форма вини – це різне психічне ставлення винної особи до суспільно небезпечного діяння і його наслідків або ж різне психічне ставлення до двох суспільно небезпечних наслідків в одному складі злочину.

Наприклад, при порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК), до порушення правил дорожнього руху відношення водія може бути або умисне, або необережне, а до наслідку у виді тілесних ушкоджень середньої тяжкості – тільки необережне. При вчиненні ж умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), до наслідку у виді тяжкого тілесного ушкодження винний ставиться умисно, а до наслідку у виді смерті – необережно.