Кримінальне право України. Загальна частина

§ 3. Поняття і види суспільно небезпечних наслідків злочину

Злочинні наслідки – це небезпечні пошкодження в суспільних відносинах. Будь-який злочин заподіює, спричиняє суспільно небезпечну шкоду. Злочин, що не спричиняє шкоди – не злочин. Злочин тому і визнається суспільно небезпечним, протиправним та караним. Нешкідливий злочин – абсурд, явище неможливе. Таким чином, злочинні наслідки – обов’язкова ознака злочину.

У злочинних наслідках важливо відрізняти їх фізичну сутність від суспільної. Фізична сутність злочинних наслідків полягає в конкретних змінах, які настають у зовнішньому світі, – вилучено у власника майно, заподіяно потерпілому тілесні ушкодження, жива людина стала мерцем і т. ін. Суспільна сутність злочинних наслідків полягає в заподіянні шкоди суспільним відносинам, в пошкодженні чи знищенні певних суспільних відносин – позбавлення власника можливості користуватися майном, погіршення здоров’я потерпілого від заподіяних йому тілесних ушкоджень тощо.

Фізична сутність злочинних наслідків належить до об’єктивної сторони злочину, а суспільна – до об’єкту. Але традиційно злочинні наслідки розглядаються лише при аналізі об’єктивної сторони злочину.

Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді – фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою (наприклад, при розбійному нападі), а майнова шкода – з моральною (наприклад, при зґвалтуванні). Крім того, злочином в багатьох випадках заподіюється моральна шкода близьким та рідним потерпілого – вони терплять великі страждання, нервові стреси.

Оскільки злочин завжди аморальний і протидіє державній волі, то він завжди чинить також моральну та політичну шкоду – порушує моральні засади співжиття суспільства, шкодить державному авторитету та управлінню.

Особливість злочинної шкоди в тому, що вона здебільшого не може бути повернена чи відшкодована. Не може бути відшкодованою, наприклад, викрадена чи знищена унікальна, рідкісна річ. Відшкодування грішми не може бути повним, рівноцінним.

Фізичну та моральну шкоду взагалі не можна ні повернути, ні відшкодувати, наприклад, вибиті зуби чи очі, сплюндровану честь, гідність особи, статеву волю жінки і т.ін.

Нічого не змінює в цьому те, що нанесена рана зажила, що з винного були стягнуті кошти на лікування потерпілого чи навіть на утримування його, бо ніщо не може відшкодувати його страждань, фізичного та душевного болю, жахливих переживань, які йому були заподіяні злочином.

Кримінально-правове значення злочинних наслідків різне:

1. Вони є обов’язковою ознакою будь-якого злочину, тобто всіх злочинів. Злочину без суспільно небезпечних наслідків немає. Дію чи бездіяльність, які не заподіюють суспільно небезпечних наслідків, немає ні підстав, ні потреби вважати, визнавати злочином. Злочинні наслідки є матеріальним виявом суспільної небезпечності діяння. Саме тому певне діяння і передбачене законом як злочин, що його вчинення тягне за собою неминуче суспільно небезпечні наслідки.

2. Для багатьох складів злочинів злочинні наслідки є обов’язковою ознакою. Це так звані «матеріальні» склади злочинів. Без настання вказаних в законі певних наслідків немає закінченого складу цього злочину або немає зовсім складу злочину. Наприклад, вбивство може бути закінченим складом злочину лише при настанні смерті потерпілого. Але при порушенні правил дорожнього руху без настання зазначених в законі (ст. 286 КК) наслідків складу злочину в діях водія немає. Злочинні наслідки «матеріального» складу злочину завжди повинні бути конкретно і повно визначеними – їх кількість, тяжкість, розміри, вага, вартість, ціна, колір тощо.

3. Для великої групи злочинів настання будь-яких наслідків є достатнім для складу злочину, тобто такі склади злочину є повними при наявності певних наслідків будь-яких розмірів, тяжкості. Це так звані «формальні» склади злочину, в яких злочинні наслідки винесені законодавцем за межі складу злочину. Встановлювати, вимірювати, конкретизувати злочинні наслідки тих злочинів, які містять «формальний» склад, не потрібно. «Формальні» склади злочинів теж певною мірою є «укороченими», оскільки в них момент закінчення складу злочину передує настанню злочинних наслідків і які знаходяться за його межами.

4. Настання наслідків визначає момент закінчення злочину. Злочин, який має «матеріальний» склад вважається закінченим лише тоді, коли настали наслідки, передбачені законом. Злочин, який має «формальний» склад, визнається закінченим з моменту вчинення діяння, тобто з моменту вчинення дії чи бездіяльності.

5. Заподіяння злочином тяжких наслідків (п.5 ст.67 КК) враховується судом при призначенні покарання як обставина, що обтяжує відповідальність.