Кримінальне право України. Загальна частина

§ 3. Форми реалізації кримінальної відповідальності

Аналогічно до поняття кримінальної відповідальності ні закон, ні наука кримінального права України чітко не визначають поняття форми кримінальної відповідальності та не називають їх.

Найбільш поширеною в літературі, з приводу форм кримінальної відповідальності, є позиція, у відповідності до якої кримінальна відповідальність реалізується в наступних формах: а) засудження без призначення покарання; б)засудження з призначенням покарання, але без його реального виконання; в)засудження з призначенням покарання та його виконанням.

Однак, ані поняття форми кримінальної відповідальності, ані критеріїв за якими слід виділяти саме такі, а не інші форми кримінальної відповідальності, в літературі однозначно не пропонується. Більше того, їх називають «видами індивідуалізації судом кримінального покарання», «способами реалізації кримінальної відповідальності» тощо.

При вирішенні питання виділення форм кримінальної відповідальності потрібно враховувати кілька моментів.

По-перше, форма – це вираження змісту, вона визначає фактичні межі, в яких полягає і функціонує зміст. Без відповідної форми її реалізації кримінальна відповідальність не існує.

По-друге, форми кримінальної відповідальності обов’язково мають нормативну основу. А тому, правильно вести мову або про можливі, або про наявні на певний момент форми кримінальної відповідальності, оскільки зі зміною законодавства можуть виникати і зникати певні форми кримінальної відповідальності.

По-третє, термін “форма” трактується по-різному: це і тип, будова, спосіб організації чого-небудь; і зовнішній вияв якого-небудь явища та ін. Виходячи з цього, визначити форму того чи іншого явища, а отже і кримінальної відповідальності, можна через перерахунок її складових елементів.

З врахуванням цього поняття форм кримінальної відповідальності можна визначити як передбачені кримінальним законом можливі варіанти поєднання елементів кримінальної відповідальності, що можуть одночасно застосовуватися до засудженого.

Враховуючи, що як вже зазначалося вище кримінальна відповідальність може включати в себе один обов’язковий елемент (осуд судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила) і п’ять факультативних (призначення покарання, загрозу виконання (відбування) покарання; виконання (відбування) покарання; позбавлення і обмеження, конкретизовані вироком суду, які не є покаранням; та судимість), є підстави стверджувати, що чинний КК України передбачає такі можливі форми кримінальної відповідальності:

– осуд з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання;

– осуд з умовним невиконанням (звільненням від відбування) призначеного покарання;

– осуд з безумовним невиконанням (звільненням від відбування) призначеного покарання;

– осуд без призначення покарання.

Щодо можливості застосування кримінальної відповідальності в формі осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання, то така форма визнається більшістю науковців та практиків. На підставі запропонованої вище структури кримінальної відповідальності, її поняття можна визначити, як регламентовану законом форму кримінальної відповідальності, яка полягає в осуді судом від імені держави вчиненого діяння та особи, котра його вчинила, призначенні їй покарання, його, хоча б частковому, виконанні, та забезпеченні судимості, та у вимушеному їх перетерпінні засудженим.

Осуд з умовним невиконанням (звільненням від відбування) призначеного покарання доцільно розглядати як “проміжну”, проте окрему форму кримінальної відповідальності. Ця форма кримінальної відповідальності передбачає поєднання таких елементів: осуд судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила; призначення покарання; загрозу виконання (відбування) призначеного покарання та судимість. Окрім цього до винної особи можуть застосовуватися інші передбачені КК позбавлення і обмеження (наприклад, передбачені ст. 76 КК) які повинні бути конкретизовані обвинувальним вироком суду. Отже поняття осуду з умовним невиконанням (звільненням від відбування) призначеного покарання за чинним КК України можна визначити як регламентовану законом форму кримінальної відповідальності, що полягає в осуді судом від імені держави вчиненого діяння та особи, яка його вчинила, призначенні їй покарання, питання про виконання якого вирішується в залежності від виконання умов випробування, та забезпеченні судимості, а в певних випадках також позбавлень і обмежень, що конкретизовані вироком суду, котрі не є покаранням, що зобов’язаний перетерпіти засуджений.

Осуд з безумовним невиконанням (звільненням від відбування) призначеного покарання за чинним КК України можна визначити, як регламентовану законом форму кримінальної відповідальності, яка полягає в осуді судом від імені держави вчиненого діяння та особи, котра його вчинила, призначенні їй покарання та відмові від його виконання, а в певних випадках забезпеченні судимості, які особа зобов’язана перетерпіти. Призначення покарання, в даному випадку, виступає не як захід державного примусу, а як один з вимірів ступеня осуду особи, яка вчинила злочин, оскільки сам по собі вид і розмір призначеного покарання без його реального виконання не несе в собі елементу примусу.

Щодо наступної з названих форм кримінальної відповідальності за чинним КК України – осуду без призначення покарання, то питання про її наявність, на сьогоднішній день, як ми вже зазначали, є дискусійним в українській правовій літературі.

Поняття осуду без призначення покарання, як форми кримінальної відповідальності за чинним КК України, можна визначити, як регламентований законом осуд судом від імені держави, вчиненого діяння та особи, котра його вчинила, який особа вимушена перетерпіти, поєднаний з відмовою від застосування до неї покарання та ненастанням негативних наслідків судимості.

На окрему увагу при встановленні форм кримінальної відповідальності заслуговує і низка статей чинного КК України (які детально будуть розглянуті в наступних частинах цього видання), що передбачають інститути звільнення особи, яка відбуває покарання, від подальшого його відбування, можливість заміни покарання більш м´яким чи пом’якшення призначеного їй покарання, що викликає питання про співвідношення названих інститутів з формами кримінальної відповідальності.

В цих випадках мова йде не про окремі форми кримінальної відповідальності, а про особливі випадки зміни у відбуванні покарання, про особливі випадки зміни у застосуванні найбільш типової форми кримінальної відповідальності – осуду з призначенням та виконанням (відбуванням) покарання.

Література:

1. Карпушин М.П., Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М.: Юрид. лит., 1974.
2. Санталов А.И. Теоретические вопросы уголовной ответственности. – Л.: ЛГУ, 1982.
3. Ретюнских И.С. Уголовная ответственность и ее реализация. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1983.
4. Прохоров В.С. Преступление и ответственность. – Л.: ЛГУ, 1984.
5. Козаченко И.Я. Уголовная ответственность: формы и мера выражения. – Свердловск: СвЮИ, 1987.
6. Звечаровский И.Э. Уголовная ответственность: понятие, виды, формы реализации: Учебное пособие. – Иркутск: ИрГУ, 1992.
7. Хомич В.М. Теоретические проблемы уголовной ответственности (формы реализации). – Минск: Изд-во Белорус. гос. ун-та, 1997.
8. Лесневски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная техника. – М.: Норма, 1998.
9. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и формы ее реализации. Т.1. – Одесса: Одесский госуд. морской университет, 2001.
10. Кругликов Л.Л., Василевский А.В. Дифференциация ответственности в уголовном праве. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2003.
11. Энциклопедия уголовного права. Т. 8. Уголовная ответственность и наказание. – СПб.: Издание профессора Малинина, 2007.

Контрольні питання:

1. Поняття кримінальної відповідальності.
2. Обов’язковий елемент кримінальної відповідальності.
3. Факультативні елементи кримінальної відповідальності.
4. Підстава кримінальної відповідальності за діючим КК України.
5. Існуючі точки зору щодо підстав кримінальної відповідальності в науці кримінадбного права.
6. Які форми реалізації кримінальної відповідальності вам відомі ?