Кримінальне право України. Загальна частина

§ 1. Поняття кримінального права

Дослідження поняття кримінального права, його предмета, методів, завдань, функцій, принципів та системи є продуктивним з точки зору трьох аспектів даної проблеми:

1) кримінальне право як галузь права України;

2) кримінальне право як галузь юридичної науки;

3) кримінальне право як нормативна навчальна дисципліна у юридичних навчальних закладах.

Кримінальне право як галузь права України. Кожне кримінально-правове поняття покликане служити інструментом наукової, навчальної, законодавчої та правозастосовної діяльності. Від його чіткого і правильного визначення залежить ефективність і якість названих видів суспільно-корисної діяльності. Прийнято, що кримінально-правове поняття відображає (має відображати) найістотніші характерні риси (ознаки) відповідного кримінально-правового явища.

1.Кримінальне право є системою формально визначених загальнообов’язкових норм публічного матеріального права. Формальна визначеність норм кримінального права означає, що вони є писаними веліннями, приписами, правилами поведінки, вираженими у відповідній правовій формі.

Кримінальне право має свою внутрішню, науково обґрунтовану побудову. Системний характер внутрішньої побудови кримінального права забезпечений, зокрема, поділом його на дві частини: Загальну і Особливу, кожна з яких містить у собі відповідні розділи, кримінально-правові інститути, статті, норми. Крім того, системність означає органічний взаємозв’язок, цілісність, взаємодію, взаємозалежність норм кримінального права, що містяться в різних його джерелах.

Нормам кримінального права властивий загальнообов’язковий характер. Веління (приписи), правила поведінки, що містяться в них, однаковою мірою поширюються на всіх суб’єктів суспільних відносин в Україні. Їх дотримання є безумовним.

За своїм характером та домінуючими методами правового регулювання норми кримінального права належать до публічного матеріального права. Вони регулюють суспільні відносини щодо забезпечення загальних, спільних, публічних інтересів.

2.Норми кримінального права встановлюються або санкціонуються державою. Як правило, це здійснюється Верховною Радою України у порядку, встановленому Конституцією України, шляхом прийняття закону (законів) про кримінальну відповідальність, а також інших законів. Не виключається, за відомих умов, можливість прийняття такого закону (законів) і всеукраїнським референдумом.

Формою встановлення норм, що регулюють кримінально-правові відносини, є надання Верховною Радою згоди на обов’язковість (ратифікацію) чинних міжнародних договорів (ст.9 Конституції України).

Відповідно до Конституції України (ст.150) Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України.

Важливе значення для кримінально-правового регулювання мають постанови Пленуму Верховного Суду України, які приймаються ним відповідно до п.6 ст.55 Закону України „Про судоустрій”.

Кримінально-правове значення мають і окремі постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти окремих міністерств, відомств України, прийняті в межах їх компетенції.

3.Норми кримінального права виражають веління держави і забезпечуються її примусовою силою.

Українська держава постійно дбає про створення необхідних умов для законного задоволення інтересів та потреб людей. Абсолютна більшість з них не порушують, а добровільно виконують веління (приписи), правила поведінки, що встановлені державою в нормах кримінального права. Значною мірою це зумовлено притаманною абсолютній більшості з них антропологічною характерною рисою законослухняності. У багатьох випадках на формування законослухняної поведінки особи впливає, зокрема, загроза притягнення до кримінальної відповідальності, призначення і відбування покарання.

Важливе профілактичне значення має застосування до осіб, які порушили кримінально-правові приписи (веління), норм кримінального права. Тобто, притягнення винних до кримінальної відповідальності, призначення їм відповідного виду і розміру, строку покарання, забезпечення його виконання. В таких випадках йдеться не про обов’язкове призначення суворого покарання, а про невідворотність кримінальної відповідальності. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

4.Норми кримінального права визначають загальні засади кримінальної відповідальності. У найбільш концентрованому виді загальні засади кримінальної відповідальності визначені, головним чином, у Загальній частині КК.

В Особливій частині КК визначено окремі поняття, які мають загальне значення при кваліфікації певних видів чи родів злочинів. Так, поняття службової особи, закріплене в примітці до ст.364 КК, має значення при кваліфікації кожного вчиненого злочину у сфері службової діяльності. Поняття великого і особливо великого розмірів, передбачені в примітці до ст.185 КК, мають значення для кваліфікації кожного вчиненого злочину, вказаного у ній.

5.Норми кримінального права визначають діяння особи, що є злочинами, та міри покарання (вид, строк, розмір), котрі можуть призначатися судом особам, які їх вчинять.

В Особливій частині КК чітко визначено ті діяння, які є злочинами, а також визначено міри (види, розміри, строки) покарань, котрі можуть призначатися особам, що їх вчинять.

6.Кримінальне право як галузь права України є інструментом реалізації кримінальної політики української держави.

Під кримінальною політикою української держави слід розуміти державну політику, яка є сукупністю, передбачених чинним кримінальним законодавством форм, засобів і методів протидії злочинності, спрямованих на забезпечення законності і правопорядку, розбудову суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави, громадянського суспільства в Україні.

Нерідко норми кримінального права використовуються з метою протидії злочинності у гармонійному поєднанні з іншими суспільними засобами: правовими (цивільно-правовими, адміністративно-правовими тощо), соціально-економічними, організаційно-політичними, інформаційними.

Враховуючи наведене вище, можна дати наступне визначення поняття кримінального права – це галузь права України, яка являє собою систему формально визначених, загальнообов’язкових, встановлених або санкціонованих державою та забезпечуваних її примусовою силою норм публічного права, що виражають державні веління та визначають загальні засади кримінальної відповідальності, діяння, що є злочинами, міри покарання (вид, строк, розмір), які можуть призначатися судом винним у їх вчиненні, а також служать інструментом реалізації кримінальної політики української держави.

Кримінальне право України як галузь юридичної науки. Ефективне забезпечення організації суспільних відносин неможливе без наукового обґрунтування закономірностей суспільного розвитку. Значна роль при цьому відводиться юридичній науці.

Юридична наука є результатом інтелектуальної діяльності людини на ґрунті аналізу суспільної практики регулювання суспільних відносин. Вона являє собою систему знань про закономірності розвитку держави і права, про їх інструментальну цінність на шляху вирішення завдань суспільного прогресу.

Органічною частиною, галуззю юридичної науки є українська наука кримінального права. До ознак науки кримінального права можна віднести наступні ознаки:

1. Є системою знань (ідей, поглядів і концепцій), що ґрунтуються на дослідженні українського та зарубіжного історичного досвіду кримінально-правового регулювання, чинного українського та зарубіжного кримінального законодавства та практики його застосування, інших наукових джерел.
2. Є системою знань, що ґрунтується на пізнаних закономірностях суспільного розвитку і кримінально-правового регулювання.
3. Є системою знань про загальні засади кримінальної відповідальності, про діяння, які є злочинами та про міри покарань, що можуть застосовуватися судом до порушників кримінально-правових приписів, про шляхи удосконалення чинного кримінального законодавства.

Таким чином, наука кримінального права – це галузь української юридичної науки, що являє собою систему знань (ідей, поглядів, концепцій) про загальні засади кримінальної відповідальності, злочини та покарання, які можуть застосовуватися судом до осіб, винних у їх вчиненні, шляхи удосконалення чинного кримінального законодавства, яка ґрунтується на закономірностях суспільного розвитку і кримінально-правового регулювання, пізнаних на основі дослідження українського та зарубіжного досвіду кримінально-правового регулювання, чинного українського і зарубіжного кримінального законодавства та практики його застосування, інших наукових джерел.

Кримінальне право України як нормативна навчальна дисципліна юридичної науки. Відповідно до навчальних планів у юридичних навчальних закладах України, як державної так і комунальної, приватної власності, передбачається вивчення двох навчальних дисциплін:

1.Кримінальне право України. Загальна частина.

2.Кримінальне право України. Особлива частина.

В навчальних планах для цього відведено відповідну кількість годин для проведення лекційних, практичних, семінарських занять, заліків, екзаменів тощо.

До найістотніших ознак кримінального права як навчальної дисципліни можна віднести наступні ознаки:

1.Являє собою систему знань, що є органічною частиною науки кримінального права.

2.Є системою знань, які становлять навчальні дисципліни, що вивчаються в юридичних вузах України.

3.Є системою знань про загальні засади кримінальної відповідальності, про злочини та покарання, які можуть застосовуватися судом до винних у їх вчиненні; про вітчизняний та зарубіжний досвід кримінально-правового регулювання.

Отже, кримінальне право як нормативна навчальна дисципліна вивчається у юридичних навчальних закладах України двома навчальними дисциплінами: «Кримінальне право України. Загальна частина» та «Кримінальне право України. Особлива частина». Вони є органічною складовою частиною науки кримінального права і являють собою систему знань про загальні засади кримінальної відповідальності, злочини і покарання, які можуть застосовуватися судом до винних у їх вчиненні, та про вітчизняний і зарубіжний досвід кримінально-правового регулювання.