11 жовтня 1991 р. Верховна Рада затвердила концепцію оборони і перебудови Збройних Сил України. У цьому документі констатувалося прагнення України стати нейтральною, без’ядерною, позаблоковою державою. Українські Збройні Сили створювалися шляхом поетапного скорочення і послідовного переформування військ Київського, Одеського, Прикарпатського військових округів, окремої армії протиповітряної оборони, повітряних армій і Чорноморського флоту. Чисельність Збройних Сил визначалася не більш ніж 0,8-0,9% від чисельності населення України (420-440 тис. чол.), а військові асигнування - до 5% державного бюджету.

6 грудня 1991 р. був прийнятий Закон «Про Збройні Сили України», у якому Україна як незалежна держава і суб’єкт міжнародного права офіційно проголошувала створення власних Збройних Сил.

У жовтні 1993 р. Верховна Рада прийняла «Військову доктрину України, у якій проблеми перебудови Збройних Сил визначалися в трьох площинах: військово-політичній, технічній і військово-економічній. Характеризуючи завдання і зовнішні функції української армії, Президент України підкреслив, що «хоча ми ні на кого не збираємося нападати, нікому не загрожуємо, але ми повинні бути готовими захистити свою державу і свій народ».

До початку 1994 р. Україна, виконуючи узяті на себе міжнародні зобов’язання, вивезла зі своєї території всю тактичну ядерну зброю, перейшовши в розряд без’ ядерних держав.

У 1994-1999 рр. Україна приймала участь у військовій програмі НАТО «Партнерство заради миру», в ході якої здійснювались військові маневри підрозділів країн - учасниць НАТО на території України, а український підрозділ отримав змогу взяти участь у військових навчаннях на території США.

У 2001-2005 рр. українські військові підрозділи взяли участь у діях НАТО на території Іраку та в Африці.

У січні 2005 р. керівництво України офіційно проголосило метою зовнішнього курсу активну підготовку до вступу країни до НАТО, що означало відмову від позаблокової орієнтації та військового нейтралітету. Однак в 2010 р. після приходу до влади В.Януковича було прийнято Закон про основи внутрішньої і зовнішньої політики України, який передбачає позаблоковий статус України. При цьому керівництво країни зазначає, що позаблоковий статус не означає нейтралітету, тому Україна буде й надалі «співпрацювати у військовій сфері з усіма своїми сусідами і стратегічними партнерами».