Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Вибори Президента України 2004—2005 рр.

Із 26 зареєстрованих Центральною виборчою комісією (ЦВК) кандидатів на пост Президента України на початок виборів залишилося 24 чоловіки.

31 жовтня 2004р. відбувся перший тур виборів, офіційні результати якого були оприлюднені ЦВК лише 10 листопада. У другий тур, призначений на 21 листопада, вийшли Віктор Янукович, який набрав 39,26 % голосів виборців (11 008 731 голос) і Віктор Ющенко — 39,90% (11188 675 голосів).

Зразу після першого туру виборів штаб В. Ющенка подав до ЦВК скаргу, в якій вимагалося провести перерахунок голосів у базових областях В. Януковича — Донецькій та Луганській, де проживало близько 10% всіх виборців.

У період між першим та другим туром голосування передвиборча агітація набула агресивного характеру. Все це відбувалося на фоні численних мітингів та страйків на підтримку кандидата в Президенти В. Ющенка.

У понеділок 22 листопада ЦВК оголосила попередні результати другого туру. За даними, що їх офіційно оголосила ЦВК, переміг Віктор Янукович з результатом 49,42% голосів. Віктор Ющенко одержав 46,7%. Явка виборців була дуже високою і склала 80,78%.

22 листопада у Києві на майдані Незалежності, а також у ряді обласних центрів почалися масові мітинги на підтримку В. Ющенка. В той же день міські ради Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Вінниці висловили недовіру ЦВК, підтримавши В. Ющенка. В Україні почалася т. зв.«Помаранчева революція» яка подавалася засобами масової інформації як масовий рух проти фальсифікацій на виборах та в підтримку В. Ющенка. У реальності масові акції та їх інформаційна підтримка ЗМІ були організовані периферійними бізнес-угрупованнями, що об´єдналися навколо В. Ющенка у боротьбі за доступ до влади.

23 листопада В. Ющенко визнали Президентом Львівська, Чернівецька, Волинська, Івано- Франківська обласні ради, міські ради цих міст та Тернополя, Хмельницького і ряду районних центрів. Впродовж декілька днів до них прилучилися Рівненська та Хмельницька обласні ради. У Києві прихильники В. Ющенка взяли в облогу приміщення Адміністрації Президента і Кабінету Міністрів, заблокували приміщення Верховної Ради, ЦВК, телецентру. Київська міська влада активно підтримувала дії «помаранчевих революціонерів».

24 листопада ЦВК прийняла постанову «Про результати виборів Президента та обрання Президента України». Опозиція не дала опублікувати цю постанову і заявила про намір оскаржити її в суді. Представники урядів Канади, Німеччини, Польщі, США та Великої Британії заявили про невизнання результатів другого туру виборів. Євросоюз закликав діючого Президента Л. Кучму провести переговори з обома кандидатами. Опозицією був створений Комітет національного порятунку, який взяв на себе відповідальність за захист демократії в країні. 25 листопада Надзвичайний всекраїнський з’їзд депутатів місцевих рад — прихильників В. Ющенка створив Всеукраїнський центральний виконком місцевих рад. В ухваленій з’їздом резолюції вказувалося, що в умовах фактичної втрати легітимності органами та вищими посадовцями державної влади, відповідальність за забезпечення Конституції переходить до місцевих рад. 25—27 листопада Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська та Одеська обласні ради на своїх засіданнях прийняли рішення про те, що в умовах фактичного розвалу державної влади вони повертають собі ті повноваження, які у 1996 році були передані від них до облдержадміністрацій і підпорядковують собі всі державні установи на території даних областей.

27листопада 2004р. парламент України ухвалив постанову про вихід з політичної кризи. Вибори були визнані такими, що не відбулися, було висловлено недовіру ЦВК і прийнято рішення про зміну її складу.

Однак 28 листопада в м. Сєвєродонецьку відбувся з’їзд депутатів рад усіх рівнів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської областей та Криму, на якому законно обраним президентом визнавався В. Янукович. На з’їзді було прийнято рішення у разі, якщо опозиція здійснить «державний переворот», провести 12 грудня референдум з питання заміни централізованого унітарного територіального устрою України федерацією регіонів, звучали заклики до створення Південно-Східної автономної республіки. Прихильниками В. Ющенка це було сприйнято як заклики до сепаратизму, вони почали масову кампанію протесту проти спроб розчленування України. Після цього ряд рад південних та східних областей скасували свої попередні рішення. На сторону В. Ющенка фактично стали Харківська, Дніпропетровська і Луганська міські ради.

3 грудня Верховний суд зобов’язав Центральну виборчу комісію організувати повторне голосування по виборам Президента України, яке було призначене на 26 грудня 2004р.

10 січня 2005 р. ЦВК офіційно оприлюднила результати повторного голосування 26 грудня 2004 року по виборам президента України.

За інформацією ЦВК, В. Ющенко одержав 15 115 712 голосів виборців, що склало 51,99% від загального числа тих, що проголосували. В. Януковича підтримали 12 848 528 чоловік, тобто 44,2%.

Постановою ЦВК В. Ющенко був оголошений президентом України.

4лютого 2005р. Верховна Рада України затвердила на посаді Прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко. Був сформований уряд (т. зв. «уряд народної довіри»), до якого ввійшли представники тих політичних сил, які відіграли активну роль у перемозі «помаранчевої революції».