Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Результати виборів до Верховної Ради України в 1998 р.

24 вересня 1997 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про вибори народних депутатів України», підписаний Л. Кучмою 24 жовтня, зміни до нього були внесені 30.12.1997 р. Верховною Радою і Президентом.

Новий закон ввів в Україні змішану мажоритарно-пропорційну виборчу систему. Згідно статті 2 закону усього обиралося 450 депутатів. З них 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 — за списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. Голосування в загальнодержавному окрузі за пропорційною системою проходило за твердими партійними списками. Законом передбачалося запровадження 4 % виборчого порогу для партій. Сума виборчої застави для партій, що фігурували в бюлетені багатомандатного загальнодержавного округу, склала 17 тис. грн. Застава поверталася лише партіям, що набрали більше 4 % голосів виборців.

Стаття 4 Закону «Про вибори народних депутатів...» скасувала поріг явки виборців.

Необхідний чотиривідсотковий бар’єр подолали вісім партій і блоків:

  • Комуністична партія (лідер — П. Симоненко) — 24,7 %;
  • Рух (В.Чорновіл) — 9,4 %;
  • Виборчий блок Соціалістичної та Селянської партій «За правду, за народ, за Україну» (О.Мороз, С. Довгань) — 8,6 %;
  • Партія зелених (В.Кононов) — 5,4 %;
  • Народно-демократична партія (А.Матвієнко) — 5 %;
  • «Громада» (П. Лазаренко) — 4,7 %;
  • Прогресивна соціалістична партія (Н.Вітренко) — 4,05 %;
  • Соціал-демократична партія (об’єднана) (В.Онопенко) — 4,01 %.

Відповідно до поданих голосів КПУ отримала в парламенті 124 депутатських місця, Рух — 45, СПУ- СелПУ — 35, НДПУ — 23, «Громада» — 20, ПЗУ — 19, ПСПУ — 16, СДПУ(о) — 16. Решта місць дісталася безпартійним депутатам. Головою парламенту після затяжних дебатів, які тривали з 15 травня до 7 липня було обрано лідера Селянської партії Олександра Ткаченка. Однак після президентських 1999 р. виборів розстановка політичних сил у законодавчій гілці влади, де досі домінували представники лівих сил, зазнала кардинальних змін. Депутати-мажоритарники були залучені до існуючих провладних та націонал-демократичних фракцій та до створення нових. 13 січня 2000 р. одинадцять парламентських фракцій (частина з яких виникла завдяки залученню до них депутатів-мажоритарників) заявили про створення правоцентристської більшості у Верховній Раді та прагнення до конструктивної співпраці з Президентом і урядом, спрямованої передусім на реформування української економіки. Новим головою парламенту обрали Івана Плюща. До кінця скликання у складі в парламенту перестали існувати опозиційні фракції СПУ-СелПУ, ПСПУ та Громада», частина депутатів яких була перекуплена іншими фракціями.