Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Вибори 1994 р. до Верховної Ради України

18 листопада 1993 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про вибори народних депутатів України», який базувався на мажоритарному принципі. Був установлений 50% поріг явки виборців на виборчі дільниці — у разі, якщо до урн приходило менше половини зареєстрованих виборців, вибори визнавалися такими, що не відбулися, і повинні були проводитися нові — з новими кандидатами, передвиборчою кампанією і т.д. Для перемоги кандидат повинен був набрати абсолютну більшість голосів виборців(50% + 1 голос). Одними з головних нововведень закону були положення про допущення політичних партій до виборчого процесу і про роботу нового парламенту на постійній основі із забороною суміщення депутатського мандата з іншою роботою.

Перші в умовах незалежності вибори до Верховної Ради відбулися 27 березня 1994р. У голосуванні взяли участь близько 28,8 млн громадян, або 75,6% внесених до списків виборців. Усього весною було заповнено тільки 338 з 450 передбачених депутатських місць. Після останніх довиборів 7 квітня 1996р. склад ВР налічував 423 депутати.

Серед політичних партій найбільшою підтримкою виборців користувались комуністи (їх фракція склала чверть парламенту). Народний Рух України отримав 5,9% депутатських місць, Селянська партія України (СелПУ) — 5,34%, Соціалістична партія — 4,15%. З часом у парламенті консолідувались центристські сили, які репрезентували групи «Центр» (38 депутатів), «Реформи» (27), «Єдність» (25), «Державність» (25), Міжрегіональна депутатська група (25).

На посаду Голови Верховної Ради було висунуто 9 кандидатів. Оскільки в парламенті кількісно переважали ліві групи і фракції, легку перемогу здобув лідер СПУ О. Мороз.