За планом «Ост» намічалося протягом 30 років виселити з України мільйони людей, заселивши її німецькими колоністами. Частину українських земель намічалося передати союзникам Німеччини.

22 червня 1941 р. в Україну вторглись 57 дивізій і 13 корпусів німецької групи армій «Південь». Їм протистояли 80 дивізій Київського й Одеського округів. Одночасно румунські війська через Молдавію вторглись у південні райони Правобережжя, наступаючи на Крим. У перші години війни на Південно- Західному фронті німці завдали масований бомбовий удар по 66 аеродромам, вивівши з ладу більшість радянських військових літаків. Диверсійні групи завчасно порушили армійський зв’язок і управління військами. Танковими клинами при масованій підтримці авіації були розсічені частини, розташовані в прикордонній смузі. Зайнявши великі міста Західної України, німці підійшли до Києва, Одеси, інших життєво важливих центрів республіки. У полон потрапила велика кількість червоноармійців і командирів, серед них десятки тисяч беззбройних військових будівельників, які споруджували оборонні укріплення та сотні тисяч щойно мобілізованих призовників. Було захоплено багато військової техніки, боєприпасів, продовольства, пального.

Ситуація на фронті ще більше ускладнювалася через розгубленість радянського керівництва. Директивний лист ЦК ВКП(б) партійним і державним органам прифронтових районів було спрямовано тільки на 8-й день війни, Державний Комітет Оборони утворений на 9-й. Й. Сталін виступив перед народом тільки на 12-й день війни, коли німецькі війська вже заглибилися в територію України на 350 км.