Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Аграрні відносини і характер аграрних реформ

Не враховуючи відносного аграрного перенаселення краю, варшавський уряд із 1920р. стимулював переселення в Галичину і на Волинь польських військових і цивільних колоністів («осадників»), котрі отримували кращі землі і користувалися фінансовими субсидіями. Полякам віддавалася перевага і при проведенні аграрної реформи. При цьому українські селяни продовжували господарювати в умовах хронічного безземелля і скорочення прибутків. Основними рисами аграрних відносин у Східній Галичині цього періоду були приватна власність на землю і малоземелля, а часто — безземелля більшості селянських господарств. Під тиском селянського руху уряд Польщі оголосив про проведення аграрних перетворень. Суттю аграрної реформи було відокремлення від приватних земель дрібних частин (парцел) і наділення ними селян за викуп.

Однак, реформа не ліквідувала безземелля, а лише посилила соціальне розшарування на західноукраїнських землях між зубожілим українським селянством і польськими колоністами. У результаті значно скоротилися посівні площі і поголів’я худоби.