Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

«Ліквідація куркульства як класу»

Для здійснення колективізації було вирішено знищити найбільш заможну верству сільського населення, що використовувала у своєму господарстві найману працю — т.зв. «куркулів».

Порядок «розкуркулювання» розробила спеціальна комісія під керівництвом В. Молотова. Результати її роботи були викладені в постанові ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи для ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». За цією постановою куркульські господарства, що підлягали ліквідації, поділялися на три категорії. До першої відносилися «учасники й організатори антирадянських виступів і терористичних актів». Відповідно до рішень судових органів їх треба було «ізолювати» у в’язниці або табори. До другої категорії — ті, хто чинив «менш активний опір» кампанії розкуркулювання. Їх разом із родинами виселяли в північні райони країни. Розкуркуленим родинам, що не чинили ніякого опору, надавалися урізані земельні ділянки за межами колгоспних масивів. Списки куркулів із поділом на категорії повинні були складатися за рішенням наймицько-бідняцьких зборів або сільських сходок і затверджуватися райвиконкомами.

Перша хвиля розкуркулювання тривала в Україні з другої половини січня до початку березня 1930 р. За станом на 10 березня булорозкуркулено 61 тис. 887 господарств, тобто 2,5%.