Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Хлібозаготівельна криза 1927—1928 рр.

У 1927р., незважаючи на добрий врожай, селяни не погодилися на занижені ціни і відмовилися продавати хліб державі. Під загрозою опинилося фінансування індустріалізації і державне постачання продуктами промислових центрів. Серед партійного керівництва проявилися два протилежних підходи відносно подолання кризової ситуації. Перший полягав у тому, щоб підвищити закупівельні ціни на хліб і тим самим збільшити платоспроможний попит селянства на промислові товари. У січні 1928 р. Й. Сталін розробив т. зв. «уральсько-сибірський» метод заготівель, який ґрунтувався на принципі самооподаткування, згідно з яким село за майновою ознакою поділялося на групи, що протистояли одна одній, і загрозі розкуркулювання. Кожному селу давали завдання з продажу хліба, а доведення «до двору» здійснювалося за рішенням сільських сходок. Селян, що не виконували ці рішення, спочатку штрафували, а потім піддавали судовому переслідуванню, їхнє майно розпродавалося з торгів. Методи адміністративного, насильницького тиску на селянство, так звані «надзвичайні заходи», узимку 1928р. фактично означали кінець нової економічної політики і відновлення продрозкладки. Індустріалізація також вимагала значних коштів, котрі планувалося одержати за рахунок сільського господарства. Оскільки керівництво країни не змогло використовувати для цього ринкові методи НЕПу, він був згорнутий.