Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Промисловість України напередодні Другої світової війни

У 30-ті рр. Україна перетворилася з аграрної на потужну індустріальну країну. Вона випередила за рівнем розвитку ряд західноєвропейських країн. Радянська Україна посіла друге місце в Європі (після Німеччини) з виплавки чавуну, четверте місце у світі з видобутку вугілля. За виробництвом металу і машин Україна йшла перед Францією та Італією, наздоганяла Англію.

Промислове піднесення привело до масштабної урбанізації. Частка міського населення в 20—30-х рр. збільшилася в два рази і досягла напередодні Другої світової війни більше 30% загальної кількості населення. Головним джерелом поповнення робочих кадрів у роки індустріалізації стало українське селянство, що сприяло українізації робітничого класу і міст. До 1939 р. питома вага українців серед міського населення в порівнянні з початком 20-х рр. зросла у два рази і досягла 58%.

У 1940 р. випуск промислової продукції України зріс більше ніж у 7 разів у порівнянні з 1913 р. Значна частина промислових підприємств і міського населення розміщалася на сході республіки. Фактично, як і до революції, спостерігалося піднесення традиційних галузей виробництва (видобуток вугілля, руди, металургія, машинобудування) у великих містах і в Донецько-Придніпровському регіоні. Поряд із досягненням передових позицій у світовому індустріальному виробництві, у промисловості України перед Другою світовою війною були негативні риси, що гальмували її розвиток:

— застосування не економічних, а командно-адміністративних методів ведення господарства;

— репресії проти технічних фахівців (заміщення їх висуванцями з робітників, що не мали відповідної підготовки);

— повільне впровадження і розвиток військової техніки;

— відставання легкої і харчової промисловості від розвитку важкої;

— збереження дореволюційного районування української промисловості, унаслідок чого західні регіони, як і раніше, відставали від лівобережних.