Штучне прискорення темпів промислового розвитку призвело країну до економічного краху, явищ, що викликали негативні наслідки в багатьох галузях виробництва. Середньорічний темп росту промислової продукції за роки п’ятирічки (крім першого) складав тільки 15,7%. Разом із тим, результати розвитку важкої промисловості були вагомими. В роки першої п’ятирічки УСРР одержала понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. До новобудов відносилися три металургійних заводи («Запоріжсталь», «Криворіжсталь», «Азовсталь»), Дніпрогес, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд і Харківський тракторний завод (ХТЗ).

Гігантами серед реконструйованих об’єктів були Луганський паровозобудівний завод і чотири металургійних заводи (у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську).

Завдяки посиленому будівництву електростанцій Україна ще в 1931 р. досягла рівня розвитку електроенергетики, передбаченого планом ГОЕЛРО. Великі електростанції були споруджені в Києві, Харкові, Дніпродзержинську та інших містах.

У харчовий промисловості з’явилися нові галузі — маргаринова, маслоробна, комбікормова, хлібопекарська. Було побудовано 67 механізованих хлібозаводів, 5 великих м’ясокомбінатів.

Практично заново в Україні створювалася легка промисловість. У Києві, Харкові і Дніпропетровську були побудовані великі взуттєві фабрики з конвеєрним виробництвом, в Одесі, Харкові і Києві — трикотажні фабрики.

У результаті індустріалізації, здійсненої в ході першої і другої п’ятирічок:

— країна з аграрної перетворилася на індустріально-аграрну;

— зміцнилася обороноздатність країни;

— відбулися структурні зміни в промисловості: перевага була віддана не легкій, а важкій промисловості;

— було ліквідоване безробіття, але життєвий рівень населення зростав дуже повільно. Зберігалась інфляція, карткова система, брак товарів широкого вжитку;

— монополізм державної власності, відсутність конкуренції і матеріальної зацікавленості призвели до уповільнення темпів розвитку економіки;

— була створена нова модель управління економікою — адміністративно-командна.

У 1937 р. за абсолютними обсягами промислового виробництва СРСР вийшов на друге місце у світі після США. Припинилося завезення з-за кордону кольорових металів, рейкопрокатних станів, екскаваторів, турбін, паровозів та інших видів промислової продукції. Україна стала найбільш індустріально розвинутою республікою СРСР. Була забезпечена техніко-економічна незалежність СРСР від країн Заходу.