Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

НЕП і особливості його здійснення в Україні

НЕП (нова економічна політика) — політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності й економічних методах управління народним господарством. Рішення про її проведення було прийняте на Х з’їзді РКП(б) у березні 1921 р. НЕП розглядали як форму перехідного періоду від капіталізму до соціалізму.

У промисловості основними заходами НЕПу були:

— передача в оренду націоналізованих дрібних і середніх промислових підприємств їхнім колишнім власникам;

— проведення децентралізації управління промисловістю;

— переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок;

— скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;

— перехід від зрівняльної заробітної плати до відрядної;

— залучення іноземного капіталу у формі концесій.

У торгівлі і фінансовій сфері НЕП передбачав:

— відмову від прямого продуктообміну і повернення до приватної торгівлі;

— визнання трьох видів торгівлі — приватної, кооперативної, державної;

— випуск (з 1922 р.) конвертованого червінця, що дорівнював 10 золотим карбованцям і на 25% був забезпечений золотом;

— запровадження різних (86 видів) податків як джерела постійного поповнення держбюджету; запровадження плати за комунальні, транспортні та інші послуги.

У сільському господарстві:

— продрозкладка була замінена продподатком, розмір якого, удвічі менший у порівнянні з продрозкладкою, був заздалегідь відомий селянинові, що піосилювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності господарства;

— селяни отримали можливість продавати надлишки своєї продукції через кооперативні організації або на ринках;

— ліквідація кругової поруки — кожен селянин платив податки самостійно.

В Україні НЕП був запроваджений пізніше, ніж у РСФРР — з 1922 р. Його проведення було пов’язане з певними труднощами. Так, створені в Україні «комнезами», що об’єднали бідні верстви сільського населення, серйозно противилися НЕПу і виступали проти його запровадження. Однак, у цілому НЕП зіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко наситити ринок товарами і відбудувати промисловість.

За НЕПу були досягнуті високі темпи розвитку країни. У найкоротший термін було відбудоване господарство країни, різко виріс життєвий рівень населення. Однак, НЕП не міг бути довговічним, тому що базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, а в політиці — адміністративно-командна система, яка прагнула підпорядкувати економіку своїм цілям.