Державний статус УСРР у 1921—1922 рр. визначався договором про військовий і господарський союз між УСРР і РСФРР від 28 грудня 1920 р., Постановою РНК УСРР від 25 січня 1921 р. «Про уповноважених РСФРР при Раднаркомі УСРР» і рядом інших партійних і державних актів.

Номінально УСРР була суверенною державою, однак, фактично федерація радянських республік, що розвивалася в 1921—1922 рр., із самого початку мала нерівноправний характер. Права центральної влади належали керівним органам РСФРР — Всеросійському з’їзду рад і ВЦВК, Раді Праці й Оборони, Держплану, Вищій Раді Народного Господарства (ВРНГ), а також шести об’єднаним наркоматам (військових і морських справ, шляхів сполучення, фінансів, праці, зовнішньої торгівлі, пошти і телеграфів), яким підпорядковувалися українські республіканські органи влади.

Промисловість розподілялася на загальнофедеративну і місцеву. ВРНГ РСФРР безпосередньо керувала промисловістю всіх республік. Республіканські ВРНГ ставали обласними органами ВРНГ РСФРР.