Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР

28 грудня 1920 р. представники РСФРР Ленін і Чичерін і представник УСРР Раковський підписали в Москві договір про військовий і господарський союз між Російською Федерацією і Україною. У ньому відзначалося, що обидві республіки визнають «незалежність і суверенність» кожної зі сторін і укладають договір із метою оборони і господарського будівництва.

Для практичного здійснення цих завдань об’єднувалися сім наркоматів обох республік: військових і морських справ, ВРНГ, зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів сполучення, пошти і телеграфу. За договором об’ єднані наркомати входили до складу Раднаркому РСФРР і мали в Раднаркомі УСРР своїх «уповноважених». Керівництво об’єднаними наркоматами здійснювалося через Всеросійські з’їзди рад, до складу яких уключалися представники УСРР.

Хоча формально УСРР мала статус самостійної держави, вона була тісно пов’язана з РСФРР. Це було обумовлено економічними зв’язками між республіками, однаковою політичною структурою, а також активною об’ єднавчою політикою правлячої більшовицької партії, у структурі якої керівні комітети партії в національних республіках фактично мали права обласних комітетів, і підпорядковувалися рішенням ЦК РКП(б). Республіки формально розцінювали ці зв’язки як федеративні, хоча фактично керівництво УСРР підпорядковувалося керівництву РСФРР і РКП(б).