Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Формування більшовицького режиму в Україні і його політика

6 січня 1919 р. Тимчасовий робітничо-селянський уряд України прибув до Харкова. Україна була проголошена Українською Соціалістичною Радянською Республікою (УСРР). Її уряд 26 січня проголосив про об’єднання УСРР із РСФРР на засадах соціалістичної федерації. 10 березня 1919 р. Ш Всеукраїнський з’їзд рад затвердив першу Конституцію УСРР. Вищим органом державної влади став Всеукраїнський з’їзд рад, а між з’їздами — Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) на чолі з Г. Петровським.

З’їзд офіційно затвердив радянську форму державності, котра контролювалася з партією, яка в результаті революції і громадянської війни отримала монополію на владу, — РКП(б).

Економічну розруху, викликану Першою світовою і Громадянською війнами, більшовики намагалися ліквідувати заходами, спрямованими на витіснення спекулятивного ринку розподільчими відносинами і на різке посилення впливу державних органів на суспільне виробництво. Серед заходів, намічених Раднаркомом з цією метою, були:

— запровадження загальної трудової повинності,

— мілітаризація праці,

— заборона приватної торгівлі,

— продрозкладка,

— карткова система постачання міського населення,

— націоналізація всіх підприємств.

Усі ці заходи в Україні радянською владою стали здійснюватися пізніше, ніж у Росії. Однак ще з 1916 р. частина цих заходів (трудова і гужова повинності для селянства, мілітаризація праці, продрозкладка, карткова система постачання міського населення тощо) були запроваджені в життя ще царським урядом, а потім — урядами УНР, Української держави, Директорії та командуванням австро-германських та білогвардійських військ).

1 червня 1919 р. була оформлена угода про об’єднання військової, господарської, державної діяльності РСФРР та інших радянських республік.