Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Гетьманський переворот 29 квітня 1918 р.

Приходу до влади П. Скоропадського сприяла окупаційна адміністрація, зацікавлена в наведенні твердого порядку під час хлібозаготівель і організації постачань продуктів і сировини з України. Сприяючи Скоропадському, німецьке командування 25 квітня обнародувало наказ про запровадження німецьких військово-польових судів в Україні, а в ніч на 27 квітня роззброїло одну із найбільш боєздатних військових частин УНР — дивізію Синьожупанників.

Вранці 29 квітня в Київському цирку зібрався конгрес партії українських хліборобів-землевласників, на якому Скоропадського було оголошено гетьманом. У ніч на 30 квітня 1918р. прихильники гетьмана майже безперешкодно захопили державні установи. Тільки січові стрільці спробували було захистити уряд, але припинили опір у результаті угоди між їхнім командиром Є. Коновальцем і П. Скоропадським.

Відповідно до вимог австро-німецької окупаційної адміністрації гетьман повинний був визнати умови Берестейського миру, розігнати Центральну Раду, провести вибори до законодавчих установ або укомплектувати їх лояльними до німців посадовими особами. Гетьман зобов’язувався заборонити антинімецькі виступи, ліквідувати земельні комітети, відновити земельну власність тощо. Усі вимоги окупаційної влади були виконані.

Гетьманський переворот був спробою консервативних політичних сил покласти кінець радикальним соціальним настроям, силою державної влади і поміркованих реформ забезпечити право приватної власності.