В умовах, коли українські полки один за одним відмовлялися захищати Центральну Раду, назустріч червоногвардійським загонам під Крути був спрямований загін добровольців — київських студентів і гімназистів старших класів у кількості близько 300 чоловік. Офіцери, які привели їх на позиції, не стали чекати підходу червоногвардійців і розійшлися. Майже всі добровольці загинули, устигнувши розібрати залізничні колії і на кілька днів затримати наступ червоногвардійців. Це було останнє вогнище опору більшовикам на підступах до Києва.

26 січня 1918 р. радянські війська ввійшли до Києва. Командуючий ними лівий есер М. Муравйов (колишній підполковник царської армії), прагнучи отримати реноме «нового Наполеона», наказав протягом 5 днів вести артилерійський вогонь по житлових кварталах і розстріляти близько 3 тис. чол., (в основному — офіцерів царської армії) нібито причетних до оборони міста.