Історія України: від найдавніших часів до сьогодення
Господарська розруха
У ході війни відбулися величезні зміни в народному господарстві, викликані переорієнтацією на забезпечення потреб армії. З України було мобілізовано більше 7,5 млн працюючих. Місце мобілізованих на виробництві у місті і селі зайняли жінки, підлітки і військовополонені. Рівень кваліфікації цих людей був низьким і не відповідав вимогам виробництва.
Монополії (Продамет, Продвугілля) різко підняли ціни на сировину й енергоносії (вугілля, нафту, газ). Ситуацією скористалися банки, котрі активно проводили курс на розорення підприємств для того, щоб згодом скупити їх за безцінь. Промисловість, транспорт і фінансова система не витримували перевантажень воєнного часу і розвалювалися. Країну охопила гіперінфляція. Якщо в 1914—1915 рр. надприбутки отримували великі промисловці, користуючись наданими урядом пільгами, за рахунок виділених царським урядом величезних грошей під військові замовлення (як правило, ці замовлення не виконувались, а кошти привласнювались), то з початку 1916 р. підприємства в масовому порядку розорюються, а надприбутки отримують фінансово-банківські групи.
Економічна криза швидко охоплювала сільське господарство. Ціни на закупівлю зерна у селян падали, а ціни на промислові товари різко зростали. У цих умовах селянські господарства, особливо малоземельні, занепадали. У зв’язку з браком робочої сили і тяглової худоби посівні площі в Україні в 1914—1916рр. зменшилися на 1,9 млн десятин. На початок 1917 р. з 4 млн селянських господарств України 0,64 млн не мали посівів, а 1,4 млн не мали коней.
Неминучим наслідком цього був дефіцит на все — від боєприпасів до товарів широкого вжитку і продуктів харчування. У 1916р. великі міста Російської імперії опинилися перед загрозою голодних бунтів. Продовольча проблема швидко наростала в Німеччині й Австро-Угорщині. У той же час невелика група представників монополістичної фінансово-промислової буржуазії отримувала надприбутки від військових замовлень і скупки розорених підприємств. Усе це викликало загострення соціальних протиріч і наростання антиурядових настроїв у всіх воюючих європейських країнах.