Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Боротьба в Державній думі за автономію України и українізацію освіти

У числі фракцій I і II Державних дум діяла Українська думська громада. У I Думі (обраній весною 1906 р. в умовах військових репресій і масових арештів) вона нараховувала понад 45 чол. Ідейним натхненником цієї громади став історик М. Грушевський (сам він не був депутатом Думи). Члени Української громади за допомогою російських ліберальних партій для пропаганди своїх поглядів створили журнал «Украинский вестник».

Основними вимогами Української думської громади були надання політичної автономії Україні в етнографічних межах і запровадження української мови в школах, судах і місцевих адміністративних органах. У найгострішому і найважливішому питанні революції — аграрному у громаді не було єдиної думки. Її ліберальні члени підтримували кадетський проект, що передбачав передачу селянам частини поміщицької землі за викуп. Селянські ж депутати, що ввійшли до громади, відстоювали проект трудовиків, тобто конфіскацію поміщицької і націоналізацію всієї землі.

У II Думі (обраній в січні 1907 р.) Українська думська громада об’єднувала 47 депутатів. Громада домагалася автономії України, амністії для політичних в’язнів, свободи слова, преси, українізації школи і державного управління. В аграрному питанні, як і колись, громада не мала єдиного погляду — її члени підтримували законопроекти своїх партій.

Керівництво громади, котре стояло на національно-ліберальних позиціях, сподівалося здійснити свою програму шляхом реформ. Тому воно виявляло прагнення до співробітництва з царським урядом і ліберальними російськими партіями.

Через 102 дні роботи, 3 червня 1907 р. друга Державна дума була розпущена.