Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Загальноросіиські політичні парти в Україні

В Україні активно діяли загальноросійські політичні партії.

Російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП) виникла в 1898р. як революційна марксистська організація. У1903 р. вона розкололася на дві фракції — більшовиків і меншовиків. У низових організаціях партії, незважаючи на ряд розколів у керівних органах РСДРП, існувала, як правило, організаційна єдність. РСДРП діяла серед пролетаріату великих промислових центрів України (Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Луганськ). Лідерами партії були Г. Плеханов, В. Ульянов (Ленін), Ю. Мартов, в Україні — Г. Петровський, Ф. Сергєєв (Артем). У 1905 р. РСДРП в Україні нараховувала близько 15 тис. членів, із них 4,5 тис. більшовиків.

Партія соціалістів-революціонерів (ПСР, «есери») утворилася на рубежі 1899—1900рр. на основі поєднання народницьких ідей із марксизмом. Керівники партії В. Чернов, в Україні — В. Дорошенко, І.B. Зензінов — своєю основною соціальною опорою вважали селянство. Есери широко практикували терор як засіб впливу на антинародний царський режим. Керівниками терористичної «бойової організації» ПСР були Г. Гершуні й Є. Азеф (котрий одночасно був агентом таємної поліції). За 1902—1914 рр. есери убили понад 1200 представників режиму.

Конституційно-демократична партія (КДП, «кадети»), що мала також другу назву — Партія Народної Свободи була утворена в 1905р. на основі об’єднання двох груп: «Союз Визволення» і «Земців- конституціоналістів». На чолі партії стояли відомі учені і суспільні діячі: П. Мілюков, П. Струве, І.C. Муромцев, О. Кізеветтер, А. Шингарьов та ін. Метою партії було досягнення конституційно- парламентської монархії з 2-палатним парламентом. У національному питанні проголошувалася свобода культурного розвитку для всіх національностей у рамках «єдиної і неподільної» Росії. Органом українських кадетів була газета «Свобода и право». В Україні кадети широко підтримувалися інтелігенцією, професурою. Серед її відомих членів були І. Лучицький, В. Науменко, барон Ф. Штейнгель, Д. Григорович- Барський, М. Василенко. Близьким за своїми поглядами до кадетів (крім питання про «неподільність» Росії) довгий час був і М. Грушевський.

«Союз 17 жовтня» (октябристи) виник наприкінці 1905р. як організація великої і середньої буржуазії, земських діячів на підтримку царського режиму, який під впливом революції проголосив 17 жовтня 1905 р. Маніфест, у котрому народу дарувався ряд демократичних свобод і засновувалася Державна Дума як дорадчий орган при цареві. Лідери партії — О. Гучков, (П. Рябушинський, Д. Шипов, М. Родзянко виступали за збереження царської влади, єдиної і неподільної Росії, установлення конституційної монархії.

«Союз Російського Народу» — російська шовіністична організація на чолі з О. Дубровіним, В. Пуришкевичем, М. Марковим — виникла в ході революції 1905р. За мету вона ставила боротьбу з євреями, поляками, українцями та іншими національними меншинами, які проголошувалися «зрадниками» і внутрішніми ворогами держави. У роки революції 1905—1907 рр. ця організація брала активну участь в єврейських погромах і убивствах представників інтелігенції (убивство кадетів Герценштейна, Іоллеса, трудовика Караваєва, соціал-демократа Баумана). Мала велику кількість прихильників серед дрібної і середньої міської буржуазії, частини офіцерства, робітників дрібних підприємств.