Радикально налаштовані діячі визвольного руху Галичини в 1890 р. створили Русько-українську радикальну партію , що однією з головних завдань висувала боротьбу з «новоерівцями». Партія прагнула до утвердження ідеалів наукового соціалізму, демократизації громадського життя, використання досягнень культури і науки для піднесення національної свідомості і почуття солідарності серед українського населення. Засновниками і керівниками партії були І. Франко, М. Павлик, С. Данилович, М. Левицький. У діяльності радикалів поєднувалися як соціалістичні, так і національні мотиви.