«Братство тарасівців» організоване в 1891 р. студентами Іваном Липою, Миколою Байздренком, Михайлом Базькевичем і Віталієм Боровиком. Найбільший успіх мали «тарасівці» у Харкові, де з їхньої ініціативи більше 20 чол. об’єдналися в «Молоду громаду». Товариство установило зв’язки з аналогічними гуртками в Полтаві, Чернігові, Києві, Олександрії, Херсоні й Одесі. У своєму програмному документі«Кредо молодих українців» «тарасівці» заявили про незгоду з українофілами через їхні зв’язки з російською культурою і про прагнення стати космофілами (люблячими увесь світ). Розвивалася ідея нерозривної єдності всіх українських земель, незалежно від їхнього перебування в складі Австро-Угорської чи Російської імперій. Одне з важливих місць вони відводили вирішенню економічних питань, справедливо вважаючи, що тільки матеріально забезпечений народ здатний вирішувати національно-просвітительські завдання. У травні 1893р. братство припинило своє існування в результаті арештів.