Історія України: від найдавніших часів до сьогодення
Михайло Драгоманов
Михайло Драгоманов народився в 1841 р. у місті Гадячі на Полтавщині в сім’ї дрібного дворянина, нащадка старшини Запорозької Січі. Під час навчання в Київському університеті вступив до Київської громади, де незабаром став одним з її лідерів. З 1864 р. — викладач Київського університету.
М. Драгоманов переслідував цілі перетворення Росії на демократичну федерацію, у якій Україна здобуде широку автономію (як право самостійно вирішувати більшість проблем, що стоять перед нею) і буде розвиватися шляхом, прокладеним передовими країнами Західної Європи (капіталістичні відносини без феодальних пережитків, буржуазно-демократичні інститути і свободи: парламент, загальне виборче право, свобода слова, преси, зборів тощо).
М. Драгоманов припускав створення широкого національно-визвольного руху в Україні за участю всіх верств населення, включаючи селянство, що дало б, на його думку, змогу домогтися від царату демократичних реформ і змін у державі.
У 1875 р., у період репресій, він відмовився відректися від своїх поглядів і за особливим указом Олександра II був звільнений із Київського університету і висланий за кордон. У1878—1882рр. на кошти громадівців М. Драгоманов видавав у Женеві перший український журнал за кордоном «Громада», на сторінках якого остаточно сформулював ідею федералізму як справедливого суспільного устрою держави. Політичні свободи громадян і народів повинні були гарантувати політично вільні і самостійні у вирішенні місцевих справ громади вільних людей, об’єднаних для спільної праці на спільній землі або фабриці, заводі. М. Драгоманов виступав не за створення незалежної України, а тільки за її політичну автономію, у якій повинна була втілитися й автономія національна, був поборником дружби і рівності всіх народів. Він поділяв погляди Оуена, Сен-Симона, Фур’є і Прудона на соціалізм і одночасно відкидав учення Маркса про науковий соціалізм і класову боротьбу.
Одночасно М. Драгоманов критикував і громадівців, закликаючи їх перейти від просвітництва й етнографізму до політичної боротьби за автономію України в рамках федеративної Російської держави. Старі громадівці припинили фінансування журналу «Громада», у результаті чого він перестав виходити.