Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Особливості економічного життя Галичини, Буковини і Закарпаття

На західноукраїнських землях, котрі знаходилися під владою Австро-Угорщини, промисловість майже цілком сконцентрувалася в руках іноземних капіталістів — німецьких, австрійських і канадських. Протягом 1870—90-х рр., тут також відбувався процес формування великої фабрично-заводської промисловості, але охопив він в основному нафтову, лісопильну і мірошницьку галузі. У цих галузях стали широко використовуватися парові машини. Але в цілому західноукраїнські землі продовжували бути аграрно-сировинним придатком промислово розвинутих центральних і західних провінцій імперії Габсбуріів.

Населення, зайняте в сільському господарстві, складало в цих районах більшість (у східній Галичині і Північній Буковині приблизно 75%, а в Закарпатті — 85%). Тут і після революції 1848 р. відносини між поміщиками і селянами значною мірою складалися на кабальних умовах: оренда, відробіток. Але проте усе більше значення набували в західноукраїнському селі форми капіталістичної експлуатації. На кінець XIX ст. тут нараховувалося близько 400 тис. постійних і тимчасових (поденних) найманих робітників. У господарствах застосовувалася машинна техніка. Нову сільськогосподарську техніку і найману працю використовували і заможні верстви селянства, які наприкінці XIX ст. становили близько 11%, а в Північній Буковині — близько 8%. На всіх цих територіях майже половину всіх селянських господарств складали бідняцькі.