Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Скасування кріпосного права в Галичині

На початку 1848 р. у Галичині різко посилилися селянські виступи. Австрійський уряд, побоюючись повстання, 17 квітня 1848р. дав указівку губернаторові Галичини негайно оголосити про скасування панщини.

22 квітня 1848 р. в Галичині був оголошений циркуляр губернського управління про те, що з 15 травня 1848 р. «усі панщинні роботи і підданицькі данини скасовуються за винагороду в майбутньому за рахунок держави». Відповідний імператорський указ був опублікований пізніше. Залишаючи тимчасово в силі сервітути — права селян на користування лісами і пасовищами, він зобов’язував їх вносити плату за них поміщикам на основі «добровільної» угоди.

Таким чином, страх перед можливістю нового селянського повстання змусив правлячі кола Австрії скасувати панщину в Галичині «зверху» майже на 5 місяців раніше, ніж в інших провінціях монархії.

7 вересня 1848 р. імператор затвердив закон про скасування феодальних повинностей, прийнятий парламентом. Закон надавав селянам громадянські права, право власності на землю, що знаходилася в їхньому користуванні, але, разом із тим, скасував їхні земельні права, призначивши мізерну винагороду.

За скасування панщини поміщикам Східної Галичини був призначений великий викуп — 58,9 млн гульденів, основна частина якого лягла на плечі трудового селянства. Виплата викупних платежів, сума яких разом із відсотками зросла більш ніж удвічі, продовжувалася до початку XX ст. У власність селянства перейшло менше половини земельних угідь краю. В основній своїй масі селяни залишалися малоземельними й економічно неспроможними, значна частина (халупники, комірники) була «звільнена» без землі і відразу ж потрапила в економічну кабалу до поміщиків. У власність останніх перейшли майже всі ліси і пасовища, за користування якими селяни тепер змушені були відробляти або вносити велику плату.