Найбільш широко національні ідеї знайшли відображення в діяльності об’єднання «Руська трійця» (у 30—40-х рр.), засновниками якого були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. У 1832 р. вони згуртували навколо себе однодумців, метою яких було відродження престижу рідної культури. Вони працювали над очищенням мови від надуманої «вишуканості» і перетворенням її на зрозумілу мову, а також над пробудженням національної свідомості народу.

У 1836 р. Вагилевич зробив перший переклад «Слова о полку Ігоревім» живою українською мовою. Шашкевич створив «Читанку», готував граматику і словник української мови.

Під впливом загальнослов’янського руху «Руська трійця» внесла в програмні документи ідею возз’ єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

На основі своїх фольклорних записів і публіцистичних творів члени «Руської трійці», минаючи львівську цензуру, у 1827р. видали в Будапешті альманах «Русалка Дністровая». У ньому були поміщені народні пісні, думи, легенди, історичні документи, що розкривали героїчне минуле, заняття, побут і культуру українського народу. Заслугою об’єднання стало також те, що воно змогло виробити соціально-економічну і політичну програму національно-визвольного руху і прагнуло перенести її на всю Україну.