Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Антикріпосницька боротьба в Україні. Найбільші виступи козаків, селян і військових поселенців

З особливою силою масовий антикріпосницький рух розгорнувся після закінчення російсько-французької війни. У 1815—1820рр. у селах Жуковому і Стасівці Полтавської губернії в 1815р. повсталі селяни заявили, що хочуть зробити всіх кріпаків вільними, роздати їм поміщицькі землі, а поміщиків вигнати з маєтків. У1819 р. повсталі військові поселенці Чугуєва (Харківщина) прогнали офіцерів і висунули вимогу ліквідувати військові поселення.

Протягом 1818—1820рр. продовжувалося повстання в 250 селах Південної України і Дону. Повстало близько 45 тис. російських і українських селян. Озброєні косами, списами, ціпками, вони видворили поміщиків і їхніх управителів, установили в селах свою владу. «Громадська канцелярія» для керівництва всім повстанським рухом знаходилася в селі Мартинівка на Дону. Тільки за допомогою великих військових сил царському урядові удалося зломити опір повстанців.

В Уманському повіті на Київщині навесні 1826р. підняв селян на боротьбу проти поміщиків солдат Олексій Семенов. Видаючи себе за уповноваженого від царя, він їздив із села в село і наказував селянам заарештовувати поміщиків, карати різками поміщицьких економів. Царські власті за допомогою військової сили придушили це повстання. У 1835р. повстали козаки Лівобережної України, протестуючи проти реорганізації створених у період російсько-французької війни 10 лівобережних козацьких полків у регулярні армійські. Повстання було жорстоко придушене царськими військами.