Кирило Григорович Розумовський у лютому 1750 р. на козацькій раді в Глухові був обраний гетьманом і в наступному році переїхав із Петербурга в Україну.

Реформи К. Розумовського:

— судова (1760—1763 рр.): створені станові шляхетські суди — земський (для вирішення цивільних справ), гродський (для кримінальних справ) і підкоморський (для земельних справ). Територія Гетьманщини поділялася на 20 судових повітів. У 1760 р. гетьман обмежив право переходу селян умовою отримання письмової згоди від поміщика і залишення йому селянського майна;

— військова: козацькі полки були перетворені на регулярні, у них була запроваджена уніформа.

— освітня: обов’язкове навчання козацьких дітей.

Гетьман намагався домогтися права вільних дипломатичних відносин з іноземними державами, проводячи в перші роки свого правління міжнародну політику, не погоджену з імператорським двором, однак, надалі ця сфера його діяльності була істотно обмежена.

Спроби гетьмана сформувати вірну йому еліту з числа самостійно призначуваних ним полковників також були припинені царським указом, що забороняв призначення генеральної старшини без відома імператриці.

10 листопада 1764 р. вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства в Україні.

Спеціальним указом від 1783 р. було ліквідовано козацьке військо. Десять козацьких і три компанійських полки перетворювалися на десять регулярних кінних карабінерних полків російської армії.

Реорганізовані козацькі полки і надалі повинні були формуватися з українських козаків, яких перевели в стан казенних селян. На відміну від звичайних селян, вони не були кріпаками, а змушені були відбувати шестирічну військову службу в регулярній російській армії.

Українська шляхта і козацька старшина за імператорською «Грамотою про вольності дворянства» здобувала усі права російського дворянства.