Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Політика Російської імперії щодо України

Під час Північної війни посилився наступ царату на автономні права лівобережних гетьманів. 31708р. в Україні став запроваджуватися губернський адміністративний устрій, що спочатку співіснував із традиційним розподілом території на полки і сотні.

Істотно обмежилася влада гетьмана. За І. Скоропадського почалося призначення на полковницькі посади російських офіцерів, активна роздача українських земель царським вельможам. Після смерті Івана Скоропадського цар Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, пояснивши це відсутністю гідної кандидатури. Для управління Лівобережжям був призначений бюрократичний орган — Малоросійська колегія (1722—1727 рр.). Російські офіцери одержали право втручатися у фінанси, судочинство і духовне життя Гетьманщини. Постійне перебування на землях Гетьманщини російських полків повинне було стримувати українців від протестів і непокори царській владі.

Перша Малоросійська колегія

Перша Малоросійська колегія була утворена в квітні 1722 р. у складі шести офіцерів російських полків, розміщених в Україні, на чолі з бригадиром С.Л. Вельяміновим. Гетьманщина виводилася з підпорядкування колегії закордонних справ і підкорялася сенатові як звичайна провінція імперії.

Колегія прийняла на себе все адміністративне управління Лівобережною Україною.

Члени Малоросійської колегії повинні наглядати за діяльністю гетьмана І. Скоропадського, генеральної і полкової старшини, а також Генеральної військової канцелярії. Генеральна військова канцелярія була перетворена на дорадчий орган, її розпорядження набували законної сили тільки після візування в Малоросійській колегії. Збір податків колегія зосередила у своїх руках, вони відправлялися в царську скарбницю. Колегія контролювала розквартирування російських солдатів і офіцерів в Україні, одержала право наділяти офіцерів земельними володіннями. Малоросійська колегія була також вищою апеляційною установою в Україні. Крім того, її глава Вельямінов мав право на власний розсуд втручатися в будь-яку сферу українського життя як повноправний господар краю.