Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Розробка і прийняття «Пактів і Конституції прав та вольностей Війська Запорозького»

Після смерті І. Мазепи 5 квітня 1710 р. відбулася військова рада за участю генеральної старшини, що емігрувала разом з ним, невеликого загону реєстровців і 8 тис. запорожців на чолі з кошовим К. Гордієнком. Гетьманом був обраний зять І. Мазепи П. Орлик, який обіймав при ньому посаду генерального писаря.

При обранні на посаду гетьмана кошовий запорожців К. Гордієнко і старшини підписали з П. Орликом документ, відомий як «Бендерська Конституція» (або «Пакти і Конституція прав та вольностей Війська Запорозького»). Конституція проголошувала незалежність Війська Запорозького, ідею соборності українських земель, козацького укладу суспільства. Вищу законодавчу владу вона передавала козацькій раді, скликуваній тричі на рік (на Різдво, Благовіщення і Покрову). Ця козацька рада повинна була складатися з генеральних старшин, представників Запорозької Січі і по одному козаку від кожного полку. Передбачалося, що генеральна старшина, радники, гетьман будуть давати урочисту присягу на вірність Батьківщині. Відповідно до Конституції, гетьманська скарбниця відокремлювалася від загальновійськової, влада гетьмана обмежувалася рядом положень. Якщо гетьман порушував права і вольності козацтва, його зобов’язували звітувати перед радою. Важливим пунктом було введення контрольної інстанції, що наглядала за діями посадових осіб.