Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Укладення українсько-шведського союзу

29—30 жовтня 1708 р. між гетьманом і Карлом XII була укладена угода. Сам документ не зберігся, однак, його скорочений виклад містився у «Виводі прав України» — політичному документі, з яким у 1712 р. спадкоємець І. Мазепи Пилип Орлик, відстоюючи права України, звертався до європейських монархів. Угода передбачала:

— визнання Швецією незалежного Українського князівства, якому повинні були бути повернуті всі захоплені Росією землі, що коли-небудь належали «руському» народу (тобто Київській Русі);

— І. Мазепа визнавався довічним князем України;

— шведський король брав на себе зобов’язання захищати Україну від усіх ворогів і посилати їй допомогу, коли про це попросять гетьман і «стани»;

— шведський король не мав права претендувати на титул князя або командуючого військами князівства;

— шведське військо могло займати п’ять українських міст (Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч).