Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Похід Карла XII в Україну і перехід І. Мазепи на його бік

У 1708 р. шведський король Карл XII почав вторгнення в Україну. І. Мазепа звернувся до Петра І з проханням надіслати Ш-тисячний регулярний російський корпус для допомоги козацькому війську, ослабленому безперервними далекими походами. Однак Петро І відмовив у наданні військової допомоги, порушивши один з основних пунктів угод між царським урядом і гетьманами, згідно з яким російський цар брав на себе зобов’язання захищати територію Гетьманщини від зовнішніх ворогів. До того ж І. Мазепа одержав звістку про плани Петра I ліквідувати Гетьманщину і використати територію України як плату за залучення можливих європейських союзників у війні проти Швеції.

У жовтні 1708р. гетьман, під сильним тиском з боку полковників Д. Горленка, Д. Апостола, Д. Зеленського приймає рішення змінити зовнішньополітичну орієнтацію, вступивши в переговори зі шведським королем про спільну війну проти Петра I. Крім підтримки Швеції І. Мазепа сподівався на допомогу Криму (кримський хан Девлет-Ґірей II обіцяв допомогу в боротьбі проти Росії шведам), Туреччини, а також на підтримку боярської опозиції Петрові I у самій Росії.

Наприкінці жовтня 1708 р. І. Мазепа прибув у штаб-квартиру Карла XII. З ним були близько 5 тис. козаків (через кілька днів більшість їх розійшлися), генеральна старшина і 7 з 12 полковників. Згодом до І. Мазепи приєдналися більше тисячі молодих запорожців на чолі з кошовим Костем Г ордієнком («старші» січовики на військовій раді виступили проти І. Мазепи). Основна частина козацтва не підтримала виступу І. Мазепи. До того ж напередодні свого переходу на бік Карла XII гетьман знову відправив кілька десятків тис. реєстрових козаків у Прибалтику в розпорядження російського командування.