Переяславські статті 1659 р. закріплювали зміни в українсько-московських політичних відносинах, викликані посиленням Росії й ослабленням українського козацтва. Договір, укладений Юрієм Хмельницьким, на відміну від договору 1654 р., був нерівноправним. Згідно з Переяславськими статтями 1659 р.:

— російські воєводи зі своїми гарнізонами, крім Києва, розташовувалися в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві й Умані;

— гетьман утрачав право проводити самостійну зовнішню політику, оголошувати війну або надавати військову допомогу сусіднім державам;

— Київський митрополит переходив під владу московського патріарха (Українська православна церква відкинула цю статтю як неправомірну);

— заборонялося без царського дозволу переобирати гетьмана, призначати і зміщати генеральну старшину і полковників;

— гетьман і його уряд повинні були видавати російським поміщикам їхніх кріпаків, що утекли в Україну;

— козацькі загони повинні піти з Білорусії.

Таким чином, за договором українська держава втрачала незалежність, перетворюючись на автономну частину імперії.