Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Становище в Україні після смерті Б. Хмельницького

Становище в Україні після смерті Б. Хмельницького багато в чому визначалося зовнішніми чинниками.

По-перше, розпалася коаліція проти Речі Посполитої, до якої, поряд з Україною, входили Швеція, Трансільванія і Бранденбург. Скориставшись цим, Польща в союзі з кримськими татарами відразу ж розгорнула підготовку до війні проти України.

По-друге, Росія, яка значно зміцнилася на той час, почала претендувати на повне підпорядкування Гетьманщини своїй владі. Відразу після смерті Б. Хмельницького царський посол доставив у Чигирин вимоги, що включали скорочення реєстру до 12 тис., призначення старшини тільки з числа росіян, підпорядкування української православної церкви Московському патріархові тощо.

По-третє, довгострокова національно-визвольна війна виснажила внутрішні ресурси країни, викликавши масове зубожіння населення.

Крім цього, виступило на перший план прагнення козацької старшини і православного духовенства зайняти в українському суспільстві соціальну нішу, яка звільнилася після вигнання польської шляхти і католицького духівництва. Зокрема, старшина здебільшого виступала за перетворення «рангових» володінь, що належали їй на період заняття відповідної посади («рангу») у козацькому війську, на володіння приватні і спадкоємні. У боротьбі за владу і власність підсилилося протиборство різних старшинських угруповань. 16-літній Юрій Хмельницький, офіційно визнаний гетьманом ще за життя Б. Хмельницького в квітні 1657 р., не зміг утримати владу, і вже наприкінці серпня гетьманська булава перейшла до одного з найбільш впливових представників старшини — Івану Виговському.