Зміна політичної ситуації налякала російський уряд, котрий бачив у Швеції нового небезпечного ворога. Крім того, поляки запропонували російському цареві стати спадкоємцем польської корони. 24 жовтня в околицях м. Вільно було укладене перемир’я між Росією і Річчю Посполитою. В обмін на обіцянку магнатів обрати його королем, цар Олексій Михайлович готовий був визнати за Польщею всі українські землі. Представників українського гетьмана на переговори не допустили. Таким чином, Переяславські угоди фактично втратили чинність.

Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького

Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького була викликана зміною політики царського уряду у відношенні України. Віленське перемир’я було ним розцінене як порушення україно-російської угоди.

Як нові союзники у війні проти Польщі були обрані Трансільванія і Швеція. У жовтні 1656р. був укладений військовий союз із Трансільванією (яка, у свою чергу, із грудня того ж року стала офіційною союзницею Швеції) проти Польщі. Велися також активні переговори зі шведським королем. Однак, шведи, претендуючи на всі польські землі, до червня 1657р. не погоджувалися визнати за гетьманом всіх українських етнічних територій.

Проте, українські війська в союзі зі шведською і трансільванською арміями влітку 1657 р. успішно воювали на території Польщі і Білорусії. Було узято ряд польських міст, у тому числі Берестя, Люблін, Варшава і Краків. Однак, після нападу на Швецію з боку Данії шведи відвели свої війська, а трансільванський князь перед загрозою нападу татар почав переговори з поляками. Козаки повернулися в Україну.