Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Політичний стан українських земель після Кревської унії

Незадоволені умовами угоди з Польщею руські і литовські князі обрали великим князем Литовським Вітовта (1392—1430рр.) і спробували під його керівництвом домогтися ліквідації унії. За Городельскою угодою 1413 р. Польща змушена була визнати автономію Литовського князівства на правах васальної залежності від польського короля. У той же час Вітовт ліквідував найбільші удільні князівства на території України (Волинське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське), передавши владу на цих землях своїм намісникам.

Після смерті Вітовта литовські і руські князі обрали великим князем Литовським Свидрігайла Ольгердовича, активного супротивника унії з Польщею, котрий орієнтувався на руських православних феодалів. У тому ж 1430 р. поляки розпочали війну проти нього, захопивши Волинь і Поділля. Незадоволені політикою Свидрігайла литовські магнати в 1432 р. обрали великим князем литовським Сигізмунда (брата Вітовта), який відновив унію Литви з Польщею. У той же час, намагаючись позбавити Свидрігайла опори серед православних феодалів, Сигізмунд своїм привілеєм від 15 жовтня 1432 р. зрівняв останніх у правах з литовськими феодалами-католиками. Це надало можливість Сигізмунду 1 вересня 1435 р. під Вількомиром остаточно розгромити Свидрігайла і його прихильників. Руські князі в 1440 р. організували змову й убили Сигізмунда. Після цього на білоруських і українських землях спалахнуло повстання проти Литви. Литовські магнати на чолі з новообраним великим князем Казимиром IV Ягайловичем (1440—1492 рр.) придушили повстання, але були змушені піти на поступки місцевим князям і боярам. Були відновлені Київське і Волинське удільні князівства, їм була надана автономія. Київським князем став Олелько Володимирович, а на Волині князем залишався Свидрігайло.

Однак, поступки православним феодалам Волині і Київщини були тимчасовими. Спираючи на підтримку польських магнатів, литовський уряд уже на початку 50-х рр. почав остаточну ліквідацію залишків автономії українських земель. У 1452 р. після смерті Свидрігайла Волинське князівство припинило своє існування, а в 1471 р. після смерті князя Семена Олельковича було ліквідовано і Київське князівство. Волинь і Київщина були перетворені у воєводства, очолювані намісниками-воєводами, які підлягали безпосередньо владі великого князя.