Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Монголо-татарська навала. Відносини з Золотою Ордою

На початку 1241 р. монгольські війська Бату-хана (Батия, онука Чингізхана) під час відсутності Данила Галицького, що був у цей час в Угорщині, узяли штурмом ряд міст на Волині, причому частина населення добровільно визнала владу монголо-татар. Після повернення з Угорщини, Данило Романович і його сини восени цього ж року знищили сім міст по ріках Бугу і Случі, жителі яких стали монгольськими підданими.

Посилення Галицько-Волинського князівства стурбувало Бату-хана, і він наказав Данилові Галицькому офіційно визнати себе васалом Золотої Орди. У 1245 - на початку 1246 рр. Данило Галицький відвідав столицю Золотої Орди м. Сарай і ціною визнання сюзеренітету хана зберіг за собою князівську посаду. Більше того, Бату- хан надав Галицько-Волинському князівству офіційний статус союзницької території.

У той же час Данило Галицький виношував плани звільнення від монгольської залежності, орієнтуючись як на союз з іншими князями Русі, так і на підтримку государів Західної Європи. Однак римський папа і європейські держави не виконали своїх обіцянок, і Данилові Галицькому довелося розраховувати тільки на власні сили. Данило Галицький уклав таємний військово-політичний союз із братом Олександра Невського Андрієм - Володимиро-Суздальським князем. Але спроба збройного виступу проти Золотої Орди закінчилася важкою невдачею. У 1258 р. військо монгольського воєначальника Бурундая змусило Данила знищити на своїй землі усі фортеці, щоб тим самим продемонструвати мирні наміри. Свої фортечні стіни зберіг тільки Холм.

Після цього війська Галицько-Волинського князівства неодноразово залучалися монголами до боротьби з Великим князівством Литовським і Польщею. Спираючи на підтримку Золотої Орди, Данило Галицький відновив свою владу над Новгородоцькою, Слонимською і Волковиською землями.