Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Піднесення Київської держави за Ярослава Мудрого

Після смерті Володимира у результаті чотирирічної боротьби за великокнязівський престол загинули сини Володимира Борис, Гліб, Святополк, Святослав. У 1019р. Києвом заволодів Ярослав. Однак влада його над руськими землями була не повною, оскільки вже в 1024р. він поніс поразку в битві під містом Лиственом від свого брата, чернігівського князя Мстислава.

Після цього Русь була розділена між двома князями по Дніпру — Правобережжя з центром у Києві управлялося Ярославом, а Лівобережжя з центром у Чернігові — Мстиславом. Брати спільно вирішували основні державні питання, що торкалися всієї Русі, спільно здійснювали військові походи. Тільки після смерті Мстислава в 1036р. Ярослав зміг об’єднати у своїх руках оба князівства.

При Ярославі (1019—1054 р.) Київська Русь досягла свого найбільшого розквіту. У1036р. Ярослав здобув вирішальну перемогу над печенігами, після чого останні змушені були відкочувати за Дунай. їхнє місце в степу зайняли менш войовничі торки. На честь перемоги над печенігами був побудований собор святої Софії — перлина давньоруської архітектури

В зовнішньополітичній діяльності Ярослав продовжив лінію Володимира Святославича на зміцнення міжнародного становища Русі, насамперед — у християнській Європі. Важливе місце при цьому приділялося так званій «сімейній дипломатії», тобто укладенню вигідних союзів і угод шляхом династичних шлюбів.

Продовжуючи лінію Володимира на активну» християнизацію Русі, Ярослав не тільки зводив численні монастирі і храми, але і вперше вивів російську православну церкву з-під впливу Візантії. У 1051 р. князь самостійно призначив її главою митрополита Іларіона без повідомлення про це константинопольського патріарха.