Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Зародження перших релігійних уявлень і мистецтва

Уже в епоху пізнього палеоліту в похованнях і пам’ятках мистецтва (наскальний живопис і т.д.) відбите зародження культу тварин і мисливського чаклунства. Звичай ховати померлих зі знаряддями праці і прикрасами свідчить про зародження уявлень про посмертне існування - про «світ мертвих» і душу, яка продовжує жити після смерті тіла. Аналогічні уявлення і супутні їм обряди збереглися аж до нашого часу.

У первісних релігійних віруваннях відбита фантастичну усвідомлення людьми їхньої залежності від природних сил. Не відокремлюючи себе від природи, людина переносила на неї ті відносини, які складалися в первісній громаді. Історично найбільш ранніми проявами релігії були:

- первісна магія (віра в можливість впливу на природу і її явища, а також на події, що відбуваються чи мають відбутися);

- тотемізм (культ предків);

- анімізм (наділення душею всіх предметів і явищ - дух дерева, дух грози, дух перемоги і т.д.).

Більш пізніми формами стародавньої релігії стали таємні союзи, культ вождів і ін. По мірі соціального розшарування суспільства складалася ієрархія й у світі «духів». Так, у неоліті з’явився культ черепів, пов’язаний із вшануванням предків.

З розвитком землеробства усе більш важливу роль стали грати «духи» рослинного світу, культ богів, які умирають і воскресають, ритуали, пов’язані з сезонними явищами в природі (проводи зими тощо). Початок поширення стародавніх землеробських культів також пов’язаний із періодом неоліту.

Зв’язаним з релігійними віруваннями було і мистецтво, що носило в основному ритуальний характер. Так, зображення тварин і мисливців у печерах, виконані замішаною на жировій основі червоною і чорною охрою, покликані були забезпечити вдале полювання. Танці і пісні, прикраси й орнамент на побутових виробах так само носили обрядовий характер.