Історія України: від найдавніших часів до сьогодення

Освоєння людьми території сучасної України: стоянки, соціальна організація

В епоху палеоліту, близько мільйона років тому, на територію сучасної України проникають перші стародавні люди (архантропи). У цю епоху відбулося чотири заледеніння.

Перший льодовиковий період (600—500 тис. років тому) не торкнувся території сучасної України.

Другий льодовик (470—430 тис. років тому) досяг району сучасного Луцька.

Третій льодовик (230—180 тис. років тому) дійшов до лінії Самбор — Кременчук — Білгород- Дністровський.

Четвертий льодовиковий період (110—12 тис. років тому) лише торкнувся північного краю України, після чого в черговий раз почалося підвищення температури.

Через зміну періодів похолодання і потепління стародавні людські співтовариства постійно переміщалися з місця на місце. Найбільш давні стоянки первісної людини періоду раннього палеоліту знайдені на Закарпатті (c. Королево), уздовж середнього плину Дністра (Лука-Врублевецька), на Донбасі (Амвросіївка), на Харківщині (Ізюм) і в Криму (Шари). У них виявлені кам’яні шкребки, рубила та гостроконечники.

У середньому палеоліті, близько 150 тис. років тому, з’явилися люди нового антропологічного типу — палеоантропи (неандертальці). Вони користувались кременевими знаряддями, будували примітивні житла і користувалися вогнем, носили одяг зі шкір, колективно полювали на великих звірів. Намітився розподіл праці між чоловіками і жінками.

У середньому палеоліті виникла соціальна організація у вигляді родового ладу. Кілька родин складали рід. Родинні зв’язки велися тільки по материнській лінії.

У неандертальців існували елементи абстрактного мислення: подоба рахунку, перші ознаки мистецтва. Поховання неандертальців свідчать про наявність у них вірувань у відродження померлих.

У період пізнього палеоліту з’явився тип сучасної людини — неоантроп (кроманьонець).

Максимального розвитку досягли мисливський промисел і рибальство. Приблизно 15 тис. років тому почали застосовуватися лук і стріли. З’явилася нова форма соціальної організації — племена, що складалися з декількох родів. Уродову общину об’єднувалися кровні родичі по материнській лінії. На чолі племені стояла рада старійшин (глав родів), усі важливі питання вирішувалися зборами членів племені.

Кремінні знаряддя стали меншими, більш функціональними (мікроліти).