Ораторське мистецтво

5.2. Умови ефективної мовленнєвої комунікації

Під ефективним спілкуванням розуміють досягнення адекватного сприйняття та адекватної інтерпретації повідомлення.

Правильна інтерпретація вважається здійсненою, якщо партнер трактує основну ідею тексту відповідно до замислу. Якщо адресат (реципієнт) засвоїв, з якою метою створено текст, що хотів сказати автор, можна стверджувати, що він інтепретував текст адекватно. Неадекватне розуміння усного й письмового повідомлення може призвести до серйозних помилок під час підготовки та прийняття рішення, стати причиною небажаних конфліктів.

Для ефективного обміну інформацією та здійснення комунікативної мети, слід враховувати такі умови:

• необхідність у спілкуванні;
• комунікативна зацікавленість;
• націленість на інтереси співрозмовника;
• близькість світогляду співрозмовника;
• уміння слухача вникнути в замисел (намір, інтонацію) того, хто говорить;
• зовнішні обставини (присутність сторонніх, фізичний стан, знання норм етики мовленнєвого спілкування).

Надзвичайно важливим є вміння створити позитивний комунікативний клімат, який допоможе встановити контакт і відносини у процесі спілкування. Кількість інформації, що передається, її точність збільшується в атмосфері довіри і відкритості між учасниками спілкування.

Отже, для створення сприятливого клімату необхідно: дотримуватися принципів співробітництва та ввічливості, партнерських відносин.

Найважливіші принципи спілкування

Принцип рівної безпеки. Він передбачає дотримання принципів тактовності в інформаційному обміні та забороняє образливі випади проти партнера. Ярлики, грубі слова й вислови, образливі репліки, звинувачення,

презирливий і насмішкуватий тон можуть вивести з рівноваги людину, завдати їй моральної травми, а значить, завадити сприйняттю і розумінню інформації. Звичайно, кожний учасник діалогу має право захищати й обстоювати свою точку зору, не погоджуватися з висловлюванням опонента, доводити помилковість його позиції, але ставитися з повагою до особистості співбесідника.

Принцип децентричної спрямованості. Суть його полягає в тому, що сили учасників комунікації не повинні витрачатися на захист амбіційних, егоїстичних інтересів. Їх слід витрачати для оптимального розв’язання проблеми.

Децентрична спрямованість, на відміну від егоцентричної, характеризується вмінням аналізувати ситуацію чи проблему з точки зору іншої людини, виходячи не з власних інтересів, а з інтересів справи; умінням формулювати свої позиції щодо партнера та визначати його потреби, розглядаючи проблему крізь призму його інтересів.

Принцип адекватності сприйнятого сказаному, тобто сприйняття сказаного без перекрученості змісту. Перекручування позиції опонента, заміна змісту сказаного призводить до непорозуміння та суперечок.